Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
марганчан». Серед перших, хто удостоївся цієї честі, були медсестра О. М. Слюсаренко, робітниця Н. Г. Акимова, домогосподарка М. І. Вєлєнцова, учні міських шкіл Г. В. Тарасенко, Г. К. Руссін та багато інших. У листопаді 1944 року в Марганці було проведено місячник допомоги сім'ям військовослужбовців, інвалідам Вітчизняної війни і дітям фронтовиків. У ньому взяли участь широкі кола громадськості міста. Було відремонтовано багато квартир, заготовлено паливо, полагоджено і пошито багато верхнього одягу і взуття.
Особливо велику активність у відбудові рудників виявила молодь міста, комсомольці. Тільки в 1944 році комсомольці відпрацювали 76 135 людино-годин, зібрали для металургійної промисловості країни 1100 тонн металобрухту.
Уже в жовтні 1944 року в Марганцевому басейні працювали 4 шахти, які задовольняли потреби в марганцевій руді всієї металургійної промисловості Придніпров'я і Донбасу.
Самовіддану працю трудівників міста високо оцінив нарком чорної металургії СРСР І. Ф. Тевосян у привітанні з нагоди перших роковин з дня визволення Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників.
У 1946 році стала до ладу остання з відбудованих шахт. В цьому ж році закінчено будівництво нових шахт - № 17 і № 18 - на руднику ім. Ворошилова. У лютому 1946 року рішенням ВЦРПС та Міністерства чорної металургії СРСР тресту
«Нікопольмарганець» присуджеізо 2-е місце в країні за результатами соціалістичного змагання. Управління капітального будівництва тресту завоювало перше місце у всесоюзному змаганні металургів у червні 1946 року. За успішне виконання зобов'язань у соціалістичному змаганні металургів області колектив басейну було нагороджено перехід
ним Червоним прапором Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих та обкому партії.
У змагання за дострокове виконання післявоєнної п'ятирічки за 4 роки включалися все нові і нові колективи трудящих. В березні 1947 року в ньому брало участь 83 проц. усіх працюючих у тресті «Нікопольмарганець», а на руднику ім. Максимова – всі робітники і службовці.
Зростало число передовиків і новаторів виробництва. У 1947 році на шахтах підприємств було 557 стахановців і 1654 ударники. На руднику ім. Ворошилова стахановці становили 73 проц. усіх працюючих. В їх числі були вибійник шахти №16 С. Ф. Магльований, вибійник шахти № 23 С. Д. Симоненко і багато
інших.
За високі показники в соціалістичному змаганні на честь 30-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції виконком Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих та обласний комітет КПб України трест «Нікопольмарганець" в числі інших передових підприємств області занесли на обласну Дошку пошами.
Партійні і радянські органи, профспілкові організації міста і басейну вживали рішучих заходів до усунення продовольчих труднощів. 4 березня 1947 року на об'єднаному засіданні бюро Марганецького міськкому партії та міськвиконкому була створена надзвичайна комісія, яку очолював голова виконавчого комітету міськради депутатів трудящих. Комісія організувала для робітників провідних професій на підприємствах профілакторії за типом т. зв. нічних санаторіїв. В місті було відкрито 2 спеціальні їдальні на 600 чоловік. 207 гірників одержали путівки в санаторії. 1150 дітей шахтарів безплатно харчувалися в їдальнях відділів робітничого постачання рудоуправлінь. Для поліпшення продовольчого постачання трудящих міста і басейну міськвиконком створив велике підсобне господарство, на полях якого вирощувалися зернові і овочеві культури. На кінець 1948 року на тваринницьких формах цього господарства було 370 голів великої рогатої худоби і 960 свиней. Всі ці заходи сприяли подоланню продовольчих труднощів того часу.
11 ротягом 1946-1950 рр. у марганцевому басейні було відбудовано і споруджено нових 24 шахти. Новозбудовані збагачувальні фабрики за своїми розмірами, технічним оснащенням і загальним виглядом нічого не мали спільного з довоєнними тісними, темними, непривабливими на вигляд «мойками». Було вдосконалено процес збагачення руди. Відбудова старих і будівництво нових шахт здійснювались на основі досягнень науки, сучасної техніки і передової технології. Підприємства оснащувались найновішою технікою вітчизняного виробництва: магнітними сепараторами, навантажувальними машинами, збагачувальними механізмами. На шахтах
широко застосовувались електровозна відкатка руди, а також повітряна - на поверхні, транспортери, механічні штовхачі, врубово-навантажувальні
Марганець
Сторінка 6 з 12
Велику організаторську роботу в цей час провадив виконком міської Ради депутатів трудящих. З його ініціативи кращих людей, що відзначались на відбудові міста та підприємств, заносили до «Книги трудової слави Особливо велику активність у відбудові рудників виявила молодь міста, комсомольці. Тільки в 1944 році комсомольці відпрацювали 76 135 людино-годин, зібрали для металургійної промисловості країни 1100 тонн металобрухту.
Уже в жовтні 1944 року в Марганцевому басейні працювали 4 шахти, які задовольняли потреби в марганцевій руді всієї металургійної промисловості Придніпров'я і Донбасу.
Самовіддану працю трудівників міста високо оцінив нарком чорної металургії СРСР І. Ф. Тевосян у привітанні з нагоди перших роковин з дня визволення Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників.
У 1946 році стала до ладу остання з відбудованих шахт. В цьому ж році закінчено будівництво нових шахт - № 17 і № 18 - на руднику ім. Ворошилова. У лютому 1946 року рішенням ВЦРПС та Міністерства чорної металургії СРСР тресту
«Нікопольмарганець» присуджеізо 2-е місце в країні за результатами соціалістичного змагання. Управління капітального будівництва тресту завоювало перше місце у всесоюзному змаганні металургів у червні 1946 року. За успішне виконання зобов'язань у соціалістичному змаганні металургів області колектив басейну було нагороджено перехід
ним Червоним прапором Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих та обкому партії.
У змагання за дострокове виконання післявоєнної п'ятирічки за 4 роки включалися все нові і нові колективи трудящих. В березні 1947 року в ньому брало участь 83 проц. усіх працюючих у тресті «Нікопольмарганець», а на руднику ім. Максимова – всі робітники і службовці.
Зростало число передовиків і новаторів виробництва. У 1947 році на шахтах підприємств було 557 стахановців і 1654 ударники. На руднику ім. Ворошилова стахановці становили 73 проц. усіх працюючих. В їх числі були вибійник шахти №16 С. Ф. Магльований, вибійник шахти № 23 С. Д. Симоненко і багато
інших.
За високі показники в соціалістичному змаганні на честь 30-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції виконком Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих та обласний комітет КПб України трест «Нікопольмарганець" в числі інших передових підприємств області занесли на обласну Дошку пошами.
Партійні і радянські органи, профспілкові організації міста і басейну вживали рішучих заходів до усунення продовольчих труднощів. 4 березня 1947 року на об'єднаному засіданні бюро Марганецького міськкому партії та міськвиконкому була створена надзвичайна комісія, яку очолював голова виконавчого комітету міськради депутатів трудящих. Комісія організувала для робітників провідних професій на підприємствах профілакторії за типом т. зв. нічних санаторіїв. В місті було відкрито 2 спеціальні їдальні на 600 чоловік. 207 гірників одержали путівки в санаторії. 1150 дітей шахтарів безплатно харчувалися в їдальнях відділів робітничого постачання рудоуправлінь. Для поліпшення продовольчого постачання трудящих міста і басейну міськвиконком створив велике підсобне господарство, на полях якого вирощувалися зернові і овочеві культури. На кінець 1948 року на тваринницьких формах цього господарства було 370 голів великої рогатої худоби і 960 свиней. Всі ці заходи сприяли подоланню продовольчих труднощів того часу.
11 ротягом 1946-1950 рр. у марганцевому басейні було відбудовано і споруджено нових 24 шахти. Новозбудовані збагачувальні фабрики за своїми розмірами, технічним оснащенням і загальним виглядом нічого не мали спільного з довоєнними тісними, темними, непривабливими на вигляд «мойками». Було вдосконалено процес збагачення руди. Відбудова старих і будівництво нових шахт здійснювались на основі досягнень науки, сучасної техніки і передової технології. Підприємства оснащувались найновішою технікою вітчизняного виробництва: магнітними сепараторами, навантажувальними машинами, збагачувальними механізмами. На шахтах
широко застосовувались електровозна відкатка руди, а також повітряна - на поверхні, транспортери, механічні штовхачі, врубово-навантажувальні