Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після захоплення міста денікінцями в серпні 1919 року тут було створено підпільний повітовий ревком, до складу якого входили комуністи П. П. Дьомичев, Т. Г. Іванов і Бабков. Ревком друкував і розповсюдяїував листівки та відозви до населення. В селах повіту він організував партизанські загони, якими керували Д. Г. Слизькоух, Ф. Т. Косенко, В. Я. Немо, В. В. Свистун та інші. Партизанські загони об'єднались у Верхньодніпровську повстанську бригаду, в якій налічувавсь близько 1000 чоловік, вона вела боротьбу проти денікінців і куркульських банд. Тоді ж в бою з бандою Котика в селі Лихівці загинув член повітового ревкому, член Ради повстанської бригади Ф. Т. Косенко. Його іменем названо одну з вулиць міста.
В кінці грудня 1919 року Червона Армія, розвиваючи наступ проти денікінських військ, розгорнула бої на підступах до Верхньодніпровська. Ще до приходу частин Червоної Армії ЗО грудня 1919 року підпільний ревком взяв владу до своїх рук у місті. В ніч на 31 грудня 404 полк 45-ї дивізії Червоної Армії зайняв міст.
5 січня 1920 року на загальних зборах Верхньодніпровської партійної організації було виділено новий склад повітового парткому і ревкому. 13 січня головою парткому було обрано К. Расеадіна, головою ревкому П. П. Дьомичева. За короткий час партійна організація міста значно зросла і зміцніла. Якщо на початку лютого 1920 року вона налічувала 13 членів, то наприкінці березня в ній було 27 комуністів. У квітні при повітовому парткомі було відкрито відділ роботи серед жінок. У перших числах червня організовано відділ по роботі на селі.
В лютому 1920 року в місті створено ініціативну групу молоді по організації Комуністичної Спілки Молоді. На 10 квітня в повіті працювала 21 організація спілок селянської молоді, 4 осередки комуністичної спілки, 1 районна організація КСРМУ. Всі вони були зв'язані з повіткомом КСРМУ. У жовтні 1920 року міська комсомольська організація налічувала 50 чоловік. Утворення комсомольських організацій міста і повіту проходило в боротьбі з націоналістичною «Просвітою», яка намагалася взяти молодь під свій вплив.
У березні 1920 року у Верхньодніпровську відбувся повітовий з'їзд Рад, на якому точилася запекла боротьба між більшовиками і есерами. В усіх важливих питаннях, незважаючи на опір есерів, з'їзд прийняв більшовицькі резолюції. Головою повітового виконавчого комітету було обрано більшовика А. М. Лихоманова. Активним помічником партійних і радянських органів у розв'язанні завдань соціалістичного будівництва виступала газета «Красний пахарь».
Роботу партійних і радянських органів по відбудові господарства міста часто порушували напади контрреволюційних банд. 6 березня 1920 року банда Милашки, напавши на місто, розстріляла багатьох жителів, пограбувала банк на суму ЗО млн. крб. Від рук бандитів загинув член повітового парткому і ревкому Д. Т. Слизькоух. Згодом банда була розгромлена зведеним загоном латиських стрільців під командуванням Ф. Лабренца.
Верхньодніпровський партком створив загони по боротьбі з бандитизмом і організував військове навчання комуністів. В розгромі банд активну участь брали робітники і сільська біднота, загони частин особливого призначення (ЧОП), сформовані з комуністів, комсомольців і активістів міста та повіту. Штаб батальйону ЧОП був розташований у Верхньодніпровську. Комуністи і безпартійні робітники Верхньодніпровська вели активну політико-роз'яснювальну і організаційну роботу серед
трудящих селян повіту. За їхньою допомогою вже на 1 серпня 1920 року
по волостях і селах було створено 59 комітетів незаможних селян, які активно боролися з куркульським бандитизмом. До 1 травня 1921 року банди в повіті були ліквідовані.
Що до закінчення громадянської війни трудящі Верхньодніпровська почали відбудову народного господарства. 1 травня 1920 року 1600 жителів міста взяли активну участь у всеросійському суботнику. Було проведено роботи по ремонту шляхів, тротуарів, очистці вулиць, міського парку, засипці окопів, посаджено дерева. В мобілізації трудящих міста і повіту на відбудову народного господарства велике значення мало урочисте засідання повітового виконкому і повітового иарткому разом з профспілками, комнезамами, комсомольськими організаціями, представниками Червоної Армії, яке відбулося за участю голови ВУЦВК'у Г. І. Петровського 24 серпня 1920 року у Верхньодніпровську. У своєму виступі Г. І. Петровський закликав представників пролетарських верств населення міста і селян зміцнювати диктатуру пролетаріату, вести рішучу боротьбу з куркульством і експлуататорськими елементами, зосередити свої зусилля на відбудові зруйнованого народного господарства. Після засідання відбувся мітинг трудящих міста, на якому також з промовою виступив Г. І. Петровський.
У 1923 році у Верхньодніпровську працювало 13 дрібних металообробних підприємств, 2 маслозаводи, 3 шкіряних заводи, 7 парових млинів і крупорушок, друкарня. В умовах нової економічної політики пожвавилась
Верхньодніпровськ
Сторінка 4 з 10
Верхньодніпровську і селах повіту було створено колонії для дітей трудящих північних губерній Радянської Росії, де населення в той час голодувало. Після захоплення міста денікінцями в серпні 1919 року тут було створено підпільний повітовий ревком, до складу якого входили комуністи П. П. Дьомичев, Т. Г. Іванов і Бабков. Ревком друкував і розповсюдяїував листівки та відозви до населення. В селах повіту він організував партизанські загони, якими керували Д. Г. Слизькоух, Ф. Т. Косенко, В. Я. Немо, В. В. Свистун та інші. Партизанські загони об'єднались у Верхньодніпровську повстанську бригаду, в якій налічувавсь близько 1000 чоловік, вона вела боротьбу проти денікінців і куркульських банд. Тоді ж в бою з бандою Котика в селі Лихівці загинув член повітового ревкому, член Ради повстанської бригади Ф. Т. Косенко. Його іменем названо одну з вулиць міста.
В кінці грудня 1919 року Червона Армія, розвиваючи наступ проти денікінських військ, розгорнула бої на підступах до Верхньодніпровська. Ще до приходу частин Червоної Армії ЗО грудня 1919 року підпільний ревком взяв владу до своїх рук у місті. В ніч на 31 грудня 404 полк 45-ї дивізії Червоної Армії зайняв міст.
5 січня 1920 року на загальних зборах Верхньодніпровської партійної організації було виділено новий склад повітового парткому і ревкому. 13 січня головою парткому було обрано К. Расеадіна, головою ревкому П. П. Дьомичева. За короткий час партійна організація міста значно зросла і зміцніла. Якщо на початку лютого 1920 року вона налічувала 13 членів, то наприкінці березня в ній було 27 комуністів. У квітні при повітовому парткомі було відкрито відділ роботи серед жінок. У перших числах червня організовано відділ по роботі на селі.
В лютому 1920 року в місті створено ініціативну групу молоді по організації Комуністичної Спілки Молоді. На 10 квітня в повіті працювала 21 організація спілок селянської молоді, 4 осередки комуністичної спілки, 1 районна організація КСРМУ. Всі вони були зв'язані з повіткомом КСРМУ. У жовтні 1920 року міська комсомольська організація налічувала 50 чоловік. Утворення комсомольських організацій міста і повіту проходило в боротьбі з націоналістичною «Просвітою», яка намагалася взяти молодь під свій вплив.
У березні 1920 року у Верхньодніпровську відбувся повітовий з'їзд Рад, на якому точилася запекла боротьба між більшовиками і есерами. В усіх важливих питаннях, незважаючи на опір есерів, з'їзд прийняв більшовицькі резолюції. Головою повітового виконавчого комітету було обрано більшовика А. М. Лихоманова. Активним помічником партійних і радянських органів у розв'язанні завдань соціалістичного будівництва виступала газета «Красний пахарь».
Роботу партійних і радянських органів по відбудові господарства міста часто порушували напади контрреволюційних банд. 6 березня 1920 року банда Милашки, напавши на місто, розстріляла багатьох жителів, пограбувала банк на суму ЗО млн. крб. Від рук бандитів загинув член повітового парткому і ревкому Д. Т. Слизькоух. Згодом банда була розгромлена зведеним загоном латиських стрільців під командуванням Ф. Лабренца.
Верхньодніпровський партком створив загони по боротьбі з бандитизмом і організував військове навчання комуністів. В розгромі банд активну участь брали робітники і сільська біднота, загони частин особливого призначення (ЧОП), сформовані з комуністів, комсомольців і активістів міста та повіту. Штаб батальйону ЧОП був розташований у Верхньодніпровську. Комуністи і безпартійні робітники Верхньодніпровська вели активну політико-роз'яснювальну і організаційну роботу серед
трудящих селян повіту. За їхньою допомогою вже на 1 серпня 1920 року
по волостях і селах було створено 59 комітетів незаможних селян, які активно боролися з куркульським бандитизмом. До 1 травня 1921 року банди в повіті були ліквідовані.
Що до закінчення громадянської війни трудящі Верхньодніпровська почали відбудову народного господарства. 1 травня 1920 року 1600 жителів міста взяли активну участь у всеросійському суботнику. Було проведено роботи по ремонту шляхів, тротуарів, очистці вулиць, міського парку, засипці окопів, посаджено дерева. В мобілізації трудящих міста і повіту на відбудову народного господарства велике значення мало урочисте засідання повітового виконкому і повітового иарткому разом з профспілками, комнезамами, комсомольськими організаціями, представниками Червоної Армії, яке відбулося за участю голови ВУЦВК'у Г. І. Петровського 24 серпня 1920 року у Верхньодніпровську. У своєму виступі Г. І. Петровський закликав представників пролетарських верств населення міста і селян зміцнювати диктатуру пролетаріату, вести рішучу боротьбу з куркульством і експлуататорськими елементами, зосередити свої зусилля на відбудові зруйнованого народного господарства. Після засідання відбувся мітинг трудящих міста, на якому також з промовою виступив Г. І. Петровський.
У 1923 році у Верхньодніпровську працювало 13 дрібних металообробних підприємств, 2 маслозаводи, 3 шкіряних заводи, 7 парових млинів і крупорушок, друкарня. В умовах нової економічної політики пожвавилась
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка
- Мишурин Ріг
- Вільногірськ
- Верхівцеве