Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Верхньодніпровськ

Верхньодніпровську і селах повіту було створено колонії для дітей трудящих північних губерній Радянської Росії, де населення в той час голодувало.

Після захоплення міста денікінцями в серпні 1919 року тут було створено підпільний повітовий ревком, до складу якого входили комуністи П. П. Дьомичев, Т. Г. Іванов і Бабков. Ревком друкував і розповсюдяїував листівки та відозви до населення. В селах повіту він організував партизанські загони, якими керували Д. Г. Слизькоух, Ф. Т. Косенко, В. Я. Немо, В. В. Свистун та інші. Партизанські загони об'єднались у Верхньодніпровську повстанську бригаду, в якій налічува­всь близько 1000 чоловік, вона вела боротьбу проти денікінців і куркульських банд. Тоді ж в бою з бандою Котика в селі Лихівці загинув член повітового ревкому, член Ради повстанської бригади Ф. Т. Косенко. Його іменем названо одну з вулиць міста.
В кінці грудня 1919 року Червона Армія, розвиваючи наступ проти денікін­ських військ, розгорнула бої на підступах до Верхньодніпровська. Ще до приходу частин Червоної Армії ЗО грудня 1919 року підпільний ревком взяв владу до своїх рук у місті. В ніч на 31 грудня 404 полк 45-ї дивізії Червоної Армії зайняв міст.
5 січня 1920 року на загальних зборах Верхньодніпровської партійної організації було виділено новий склад повітового парткому і ревкому. 13 січня головою парткому було обрано К. Расеадіна, головою ревкому П. П. Дьомичева. За короткий час партійна організація міста значно зросла і зміцніла. Якщо на початку лютого 1920 року вона налічувала 13 членів, то наприкінці березня в ній було 27 комуністів. У квітні при повітовому парткомі було відкрито відділ роботи серед жінок. У перших числах червня організовано відділ по роботі на селі.
В лютому 1920 року в місті створено ініціативну групу молоді по організації Комуністичної Спілки Молоді. На 10 квітня в повіті працювала 21 організація спі­лок селянської молоді, 4 осередки комуністичної спілки, 1 районна організація КСРМУ. Всі вони були зв'язані з повіткомом КСРМУ. У жовтні 1920 року міська комсомольська організація налічувала 50 чоловік. Утворення комсомольських організацій міста і повіту проходило в боротьбі з націоналістичною «Просвітою», яка намагалася взяти молодь під свій вплив.
У березні 1920 року у Верхньодніпровську відбувся повітовий з'їзд Рад, на якому точилася запекла боротьба між більшовиками і есерами. В усіх важливих питаннях, незважаючи на опір есерів, з'їзд прийняв більшовицькі резолюції. Головою повітового виконавчого комітету було обрано більшовика А. М. Лихоманова. Актив­ним помічником партійних і радянських органів у розв'язанні завдань соціалістичного будівництва виступала газета «Красний пахарь».
Роботу партійних і радянських органів по відбудові господарства міста часто порушували напади контрреволюційних банд. 6 березня 1920 року банда Милашки, напавши на місто, розстріляла багатьох жителів, пограбувала банк на суму ЗО млн. крб. Від рук бандитів загинув член повітового парткому і ревкому Д. Т. Слизькоух. Згодом банда була розгромлена зведеним загоном латиських стрільців під ко­мандуванням Ф. Лабренца.
Верхньодніпровський партком створив загони по боротьбі з бандитизмом і орга­нізував військове навчання комуністів. В розгромі банд активну участь брали ро­бітники і сільська біднота, загони частин особливого призначення (ЧОП), сформо­вані з комуністів, комсомольців і активістів міста та повіту. Штаб батальйону ЧОП був розташований у Верхньодніпровську. Комуністи і безпартійні робітники Верх­ньодніпровська вели активну політико-роз'яснювальну і організаційну роботу серед
трудящих селян повіту. За їхньою допомогою вже на 1 серпня 1920 року
по волостях і селах було створено 59 комітетів незаможних селян, які активно боролися з куркульським бандитизмом. До 1 травня 1921 року банди в повіті були ліквідовані.
Що до закінчення громадянської війни трудящі Верхньодніпровська почали відбудову народного господарства. 1 травня 1920 року 1600 жителів міста взяли активну участь у всеросійському суботнику. Було проведено роботи по ремонту шляхів, тротуарів, очистці вулиць, міського парку, засипці окопів, посаджено дерева. В мобілізації трудящих міста і повіту на відбудову народного господарства велике значення мало урочисте засідання повітового виконкому і повітового иарткому разом з профспілками, комнезамами, комсомольськими організаціями, представниками Червоної Армії, яке відбулося за участю голови ВУЦВК'у Г. І. Пет­ровського 24 серпня 1920 року у Верхньодніпровську. У своєму виступі Г. І. Пет­ровський закликав представників пролетарських верств населення міста і селян зміцнювати диктатуру пролетаріату, вести рішучу боротьбу з куркульством і експлуататорськими елементами, зосередити свої зусилля на відбудові зруйно­ваного народного господарства. Після засідання відбувся мітинг трудящих міста, на якому також з промовою виступив Г. І. Петровський.
У 1923 році у Верхньодніпровську працювало 13 дрібних металообробних підприємств, 2 маслозаводи, 3 шкіряних заводи, 7 парових млинів і крупорушок, друкарня. В умовах нової економічної політики пожвавилась




Верхньодніпровськ