Сторінка 5 з 10
торгівля, почали працювати райспоживспілка, райсільгоспспілка, міське єдине споживче товариство. В 1923 році у складі правлінь споживчої
кооперації було 40 проц. комуністів, що забезпечувало партійний вплив у цих організаціях. На 1 січня 1925 року в місті налічувалось 5 кооперативних, одна державна і 116 приватних торговельних установ.
Значну увагу райком партії приділяв роботі серед жінок. У вересні 1923 року відбулася перша районна безпартійна конференція жінок, в якій брали участь 66 делегаток. На підприємствах і в установах проводились збори жінок, на яких обговорювались питання про міжнародне становище, про роль жінок в соціалістичному будівництві, про дитячий рух тощо. Жінки-делегатки контролювали роботу дитячих будинків, брали участь у ліквідації неписьменності, в роботі міського центрального робітничого клубу.
Партійні і радянські органи проявляли постійну турботу про поліпшення матеріального становища трудящих. Відділ соціального забезпечення виконкому в 1921 році надав допомогу 2874 сім'ям червоноармійців, багатьом інвалідам, вдовам. Було налагоджено медичне обслуговування населення. З 1921 року працювали 5 дитячих будинків, 2 дитячих садки.
В 1921 році в місті діяло 7 трудових шкіл, в яких навчалося 1499 дітей. Для підготовки кадрів учителів було відкрито вищі педагогічні курси. Проводилась велика робота по ліквідації неписьменності і мало-письменності дорослого населення. В 1924 році тут було 2 школи лікнепу, в яких працювали вчителі і студенти педкурсів, працівники культосвітніх установ.
У 1921 році в місті відкрито Центральний робітничий клуб, при якому діяли природничо-науковий, політичний, музичний, літературно- бібліотечний та інші гуртки, куток безвірника, шахова секція. В роботі гуртків у 1924 році брало участь 282 чоловіка. При клубі працювала бібліотека з книжковим фондом 6534 примірники. На підприємствах і в установах міста було створено гуртки політграмоти. З метою підвищення політичного рівня комуністів і підготовки керівких партійних та радянських працівників в грудні 1924 року Верхньодніпровський райком партії прийняв рішення про відкриття в місті районної партійної школи.
Трудящі міста виявляли солідарність з робітничим класом капіталістичних країн в його боротьбі проти буржуазії. 11 квітня 1923 року перша Верхньодніпровська районна конференція комнезамів прийняла рішення про організацію матеріальної допомоги страйкуючим робітникам Руру (Німеччина). 18 березня 1925 року на урочистому засіданні членів профспілок Верхньодніпровська, присвяченому 54 роковинам Паризької комуни, вирішено надіслати листа в'язням Каподістрії (Італія). В резолюції говорилось: «Від імені 900 членів червоних профспілок міста Верхньодніпровська в день 54 роковин Паризької комуни посилаємо вам свій братерський палкий привіт, дорогі друзі... Пам'ятайте про нашу підтримку».
27 січня 1924 року на траурній маніфестації у зв'язку з смертю В. І. Леніна жителі міста заклали пам'ятник великому вождю. У ті дні багато робітників міста подали заяви про вступ до ленінської партії. Після ленінського призову значмо зросли ряди міської партійної організації. На 1 жовтня 1926 року у її складі було 44 члени і кандидати партії.
17 січня 1926 року загальноміські партійні збори разом з делегатами 4-ї районної комсомольської конференції одностайно схвалили рішення XIV з'їзду ВКП(б). курс партії на соціалістичну індустріалізацію країни, на дальше зміцнення союзу робітничого класу і селянства. Робота по розширенню промислових підприємств міста, що розпочалася після з'їзду, особливо розгорнулася в роки довоєнних п'ятирічок. Невеликий спиртоочисний завод перетворено на дослідний завод комплексної переробки сільськогосподарських відходів (гідролізний завод). У 1935 році на ньому працювало 160 чоловік, з них 20 інженерно-технічних працівників. В 1936 році для закінчення робіт по устаткуванню і реконструкції цехів заводу було виділено 527 тис. крб.3. На березі Дніпра з'явився гранітний кар'єр, було розширено лісозавод. На підприємствах міста розгортався стахановський рух. В 1939 році на чавуноливарному заводі ім. 1-го Травня виробничий план було виконаво па 116,5 ііроц., випущено надпланової продукції на суму 200 тис. крб., собівартість
її виробництва знижено на 21 процент. Всі ці успіхи були досягнуті під керівкицтвом партійнім організації заводу, яка в березні 1940 року налічувала у своєму складі
40 комуністів.
За роки довоєнних п'ятирічок відбулися й інші великі зрушення у житті населення міста. При допомозі держави і за рахунок особистих коштів, трудящі споруджали нові житлові будинки. Райком партії, міська Рада приділяли велику увагу благострою міста, розвиткові міського комунального господарства. Проводились місячники по озелененню вулиць, бульварів, ремонту тротуарів. В 1935 році на капітальний ремонт комунального житлового фонду витрачено 31,4 тис. крб., в наступному році з бюджету міської Ради на благоустрій міста виділено 412 075 крб. В місті діяли
Дивиться також інші населені пункти району: