Сторінка 9 з 10
виконувала виробничі завдання в 1967 році на 127 проц., бригада майстра котельно-збірного цеху П. А. Сипала на 115 процентів.
Полик і зміни відбулися і в зовнішньому вигляді міста. Широкого розмаху набуло житлове будівництво. З 1960 по 1965 рік житловий фонд міста
збільшився на 25,6 тис. кв. м. і на початок 1966 року становив 122,3 тис. кв. метрів житла. На просторих вулицях виросли багатоповерхові будинки з центральним опаленням, водопроводом. В 1963 році до міста було підведено газопровід. Природний газ подається на підприємства і в житлові будинки. Збільшилась протяжність водопроводу, забруковано і заасфальтовано нові вулиці, посаджено тисячі декоративних і фруктових дерев.
Населення обслуговують міський промисловий і районний побутовий комбінат із різними цехами і майстернями. Працюють хлібо- і молокозаводи, млин, олійниця, ресторан, 5 їдалень, буфети, 42 магазини. На березі Дніпродзержинського моря в 1957 році збудовано готель «Чайка». Зросла купівельна спроможність населення. В 1907 році трудящим міста через Верхньодніпровський змішторг було
продано телевізорів у 2,2 раза більше, ніж у 1965 році, холодильників - у 1,7 раза, мотоциклів - у 1,3 раза, швейних і пральних машин - у 1,2 раза. На 1 січня 1968 року в особистому користуванні жителів міста було 45 легкових автомашин, 299 мотоциклів.
В місті є пошта, телеграф, телефонна мережа, радіовузол, друкарня, відділення державного банку.
В лікарні, розрахованій на 150 ліжок, у 1967 році працювало 40 лікарів і 104 працівники з середньою медичною освітою. В місті є також кістково-туберкульозний санаторій на 50 ліжок. На мальовничому березі Дніпродзержинського водоймища розташовані корпуси Верхньодніпровського будинку відпочинку на 400 місць, поруч з ним - чудові будівлі двох піонерських таборів. У місті є парк, стадіон, спортивні майданчики. В спортивнії гуртках і командах у 1967 році брало участь 1054 чоловіка.
Великих успіхів досягнуто і в розвиткові народної освіти, культури. В 1967/68 навчальному році в місті було 6 середніх шкіл і восьмирічна школа-інтернат, в яких навчалось 2884 учні й працювало 186 учителів, музична школа. Багато вміння і сил віддали справі виховання молодого покоління уродженки міста вчительки А. В. Лащинська і Є. І. Устьянова, яким ще в довоєнні роки було присвоєно звання заслуженого вчителя школи Української РСР. В 1967 році Верхньодніпровський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку з заочним відділенням підготував 293 спеціалісти для колгоспів.
В місті діють 8 бібліотек з книжковим фондом понад 120 тис. примірників, районний Будинок культури на 500 місць, широкоекранний кінотеатр «Дніпро» на 500 місць, клуб машинобудівного заводу, Будинок піонерів. При Будинку культури і в клубі машинобудівників створено гуртки художньої самодіяльності, проводяться вечори слави, організовуються концерти, читаються лекції і доповіді. В 1963 році в місті відкрито народний історико-революційний музей.
Творчі зусилля трудящих на успішне розв'язання питань виробництва, технічного прогресу, житлового і культурного будівництва, благоустрою міста спрямовують партійні, комсомольські і профспілкові організації міста, міська Рада депутатів трудящих. На промислових підприємствах і в установах на 1 січня 1968 року налічувалось 40 первинних партійних організацій, в яких було об'єднано 957 комуністіи. 24 комсомольські організації, в яких - 1130 комсомольців. Комсомольські організації міста проводять велику роботу по вихованню молоді на революційних, бойових і трудових традиціях радянського народу.
Велику увагу дальшому розвиткові господарства міста, промислових підприємств і культурно-освітніх установ приділяє міська Рада депутатів трудящих, до складу якої в 1968 році входило 50 депутатів. Серед них - майстер заводу папероробної устаткування П. А. Сипало, слюсар авторемонтних майстерень С. І. Коньков, викладач сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку О. Г. Марченко та інші. При виконкомі міськради працюють постійні комісії, які розглядають витання впорядкування міста, побутового і культурного обслуговування населення, народної освіти тощо. Кращі представники трудящих беруть участь в роботі вищий органів Радянської влади. В червні 1966 року депутатом Верховної Ради СРСР обрано робітницю машинобудівного заводу В. М. Білявську, депутатом Верховної
Ради УРСР обрано першого секретаря Верхньодніпровського райкому КП України В. О. Стрельцова.
Партійні і громадські організації підприємств і установ міста проводять велику роботу по комуністичному вихованню трудящих. В 1967 році в мережі партійно-політичної і іншої освіти працювало 15 шкіл основ марксизму-ленінізму, 3 початкові політшколи і 4 теоретичні семінари. На підприємствах і в установах міста діяло 9 первинних організацій товариства
Дивиться також інші населені пункти району: