Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Підпільна партійна група розповсюджувала серед населення зведення Радянського інформаційного бюро, випускала листівки з закликом саботувати заходи окупантів. У грудні 1941 року підпільники висадили в повітря механічний цех Верхньодніпровського маслозаводу. На шляху з Верхньодніпровська на Кременчук вони зруйнували два мости, підірвали кілька автомашин ворога, порушили телефонний зв'язок німецьких штабів з військовими частинами. Підпільники організували в селі Дніпрово-Кам'янці антифашистську групу, яка проводила активну роботу серед населення. До її складу входили П. Ф. Дворник, Д. Ф. Вітебський, А. А. Ворона, С. Д. Чабан, М. Д. Страшко та Є. В. Рак.
Група Пальохи підтримувала тісний зв'язок з підпільним обкомом партії. Зустрічі підпільників відбувалися на явочній квартирі В. Г. Щербицького у Верхньодніпровську. Наприкінці 1941 року вони зустрічалися з секретарем Дніпропетровського підпільного обкому партії М. І. Сташковим.
Гітлерівцям вдалося напасти на слід учасників підпілля. П. І. Пальоху фашисти заарештували в селі Куцеволівці і доставили у село Дніпрово-Кам'янку. Після жорстоких катувань його вивезли в село Калужине і 28 лютого 1942 року розстріляли. Ім'ям безстрашного підпільника жителі Верхньодніпровська назвали одну з вулиць свого міста. V селі Дпіпрово-Кам'янці йому встановлено пам'ятник. Загинули також С. І. Сіроштан, Г. О. Макаренко, Д. І. Якименко, А. М. Ворона, Т. О. Касьяненко, І. Г. Косяченко, Л. М. Коваленко, А. М. Полтораков. На початку 1943 року Були заарештовані і закатовані фашистами учасники антифашистської групи в Дніпрово-Кам'янці П. Ф. Дворник, Д. Ф. Вітебський, А. А. Ворона, С. Д. Чабан, М. Д. Страшко, Є. В. Рак.
25 вересня 1943 року радянські війська 7-ї гвардійської армії і 51-ї армії вийшли до Дніпра в районі Верхньодніпровська і приступили до форсування ріки та захоплення плацдармів на її правому березі. Гітлерівське командування зосередило тут великі сили і намагалося утримати свої позиції. Бої на підступах до міста мали запеклий характер.
22 жовтня 1943 року Верхньодніпровськ визволено від окупантів. Наказом Верховного Головнокомандуючого 303-й стрілецькій дивізії полковника Федоровського, 36 гвардійській дивізії генерала-майора Денисенка, 1008 винищувальному протитанковому артполку підполковника Котенка і 523 мінометному полку підполковника Черепкова було присвоєно найменування «Верхньодніпровських».
У боях з німецько-фашистськими загарбниками відзначилось чимало жителів Нижньодніпровська. В серпні 1943 року в місті Чистяковому загинула розвідниця В. Г. Листопад - колишня учениця Верхньодніпровської середньої школи № 1, яка не раз виконувала бойові завдання командування в тилу ворога.
За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, 862 воїни Верхньодніпровська нагороджено орденами та медалями Союзу РСР. Уродженця міста Героя Радянського Союзу О. І. Дидишка (цього звання він був удостоєний 11 квітня 1940 року за героїзм і мужність, проявлені в боях з біло- фіннами) було нагороджено орденами Богдана Хмельницького і Олександра Невського. О. І. Дпдишко загинув у 1944 році під час боїв за визволення Білорусії.
В місті мешкає Герой Радянського Союзу П. О. Шелепов, який брав участь в боях з німецько-фашистськими загарбниками під Москвою взимку 1941-1942 років, у боях за визволення Білорусії, Польщі, у форсуванні Дніпра, Березини, Одера. В квітні 1945 року група сміливців, до якої входив командир відділення П. О. Шепелов, переправилась на західний берег Одера і захопила плацдарм, що дало можливість, головним силам полка успішно форсувати ріку. За бойові подвиги і муж
ність 29 червня 1945 року йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
На другий день після визволення Верхньодніпровська відновили роботу райком партії і райвиконком. Першим секретарем райкому партії було обрано П. І. П'яника, який до Великої Вітчизняної війни працював на цій же посаді, головою виконкому районної Ради депутатів трудящих - Я. І. Шарого, колишнього другого секретаря Верхньодніпровського райкому партії. За короткий час після визволеення відродилися партійні організації установ і підприємств міста. На 1-ше травня 1944 року в них налічувалось 60 комуністів. Відновив свою діяльність і райком комсомолу, секретарем якого був І. Л. Рак.
Німецько-фашистські окупанти завдали великої шкоди підприємствам та культурно-освітнім установам міста. Вони зруйнували гідролізний і ливарно-механічний заводи, МТС, олійницю, млин, громадські і житлові будинки, спалили приміщення середньої школи № 1. Загальні збитки, завдані
Верхньодніпровськ
Сторінка 7 з 10
Т. О. Касьяненко та І. Г. Косяченко, а такояе безпартійні - механік міської електростанції В. Г. Щербицький, бригадир колгоспу «Оборона» Л. М. Коваленко, працівник міської друкарні комсомолець А. М. Полтораков. Група Пальохи підтримувала тісний зв'язок з підпільним обкомом партії. Зустрічі підпільників відбувалися на явочній квартирі В. Г. Щербицького у Верхньодніпровську. Наприкінці 1941 року вони зустрічалися з секретарем Дніпропетровського підпільного обкому партії М. І. Сташковим.
Гітлерівцям вдалося напасти на слід учасників підпілля. П. І. Пальоху фашисти заарештували в селі Куцеволівці і доставили у село Дніпрово-Кам'янку. Після жорстоких катувань його вивезли в село Калужине і 28 лютого 1942 року розстріляли. Ім'ям безстрашного підпільника жителі Верхньодніпровська назвали одну з вулиць свого міста. V селі Дпіпрово-Кам'янці йому встановлено пам'ятник. Загинули також С. І. Сіроштан, Г. О. Макаренко, Д. І. Якименко, А. М. Ворона, Т. О. Касьяненко, І. Г. Косяченко, Л. М. Коваленко, А. М. Полтораков. На початку 1943 року Були заарештовані і закатовані фашистами учасники антифашистської групи в Дніпрово-Кам'янці П. Ф. Дворник, Д. Ф. Вітебський, А. А. Ворона, С. Д. Чабан, М. Д. Страшко, Є. В. Рак.
25 вересня 1943 року радянські війська 7-ї гвардійської армії і 51-ї армії вийшли до Дніпра в районі Верхньодніпровська і приступили до форсування ріки та захоплення плацдармів на її правому березі. Гітлерівське командування зосередило тут великі сили і намагалося утримати свої позиції. Бої на підступах до міста мали запеклий характер.
22 жовтня 1943 року Верхньодніпровськ визволено від окупантів. Наказом Верховного Головнокомандуючого 303-й стрілецькій дивізії полковника Федоровського, 36 гвардійській дивізії генерала-майора Денисенка, 1008 винищувальному протитанковому артполку підполковника Котенка і 523 мінометному полку підполковника Черепкова було присвоєно найменування «Верхньодніпровських».
У боях з німецько-фашистськими загарбниками відзначилось чимало жителів Нижньодніпровська. В серпні 1943 року в місті Чистяковому загинула розвідниця В. Г. Листопад - колишня учениця Верхньодніпровської середньої школи № 1, яка не раз виконувала бойові завдання командування в тилу ворога.
За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, 862 воїни Верхньодніпровська нагороджено орденами та медалями Союзу РСР. Уродженця міста Героя Радянського Союзу О. І. Дидишка (цього звання він був удостоєний 11 квітня 1940 року за героїзм і мужність, проявлені в боях з біло- фіннами) було нагороджено орденами Богдана Хмельницького і Олександра Невського. О. І. Дпдишко загинув у 1944 році під час боїв за визволення Білорусії.
В місті мешкає Герой Радянського Союзу П. О. Шелепов, який брав участь в боях з німецько-фашистськими загарбниками під Москвою взимку 1941-1942 років, у боях за визволення Білорусії, Польщі, у форсуванні Дніпра, Березини, Одера. В квітні 1945 року група сміливців, до якої входив командир відділення П. О. Шепелов, переправилась на західний берег Одера і захопила плацдарм, що дало можливість, головним силам полка успішно форсувати ріку. За бойові подвиги і муж
ність 29 червня 1945 року йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
На другий день після визволення Верхньодніпровська відновили роботу райком партії і райвиконком. Першим секретарем райкому партії було обрано П. І. П'яника, який до Великої Вітчизняної війни працював на цій же посаді, головою виконкому районної Ради депутатів трудящих - Я. І. Шарого, колишнього другого секретаря Верхньодніпровського райкому партії. За короткий час після визволеення відродилися партійні організації установ і підприємств міста. На 1-ше травня 1944 року в них налічувалось 60 комуністів. Відновив свою діяльність і райком комсомолу, секретарем якого був І. Л. Рак.
Німецько-фашистські окупанти завдали великої шкоди підприємствам та культурно-освітнім установам міста. Вони зруйнували гідролізний і ливарно-механічний заводи, МТС, олійницю, млин, громадські і житлові будинки, спалили приміщення середньої школи № 1. Загальні збитки, завдані
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка
- Мишурин Ріг
- Вільногірськ
- Верхівцеве