Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Переборюючи труднощі воєнної розрухи, трудящі міста під керівкицтвом партійних організацій приступили до відбудови зруйнованого господарства. В 1944 році відновив роботу чавуно-ливарний завод ім. 1-го Травня, який забезпечуєш колгоспи району різноманітними запасними частинами, господарчим литвом Почали працювати райпромкомбінат і райлегпромкомбінат. На відновлення ливарно-механічного заводу витрачено 729 тис. крб., на відбудову комунальних підприємств - 52,3 тис. крб., житлового фонду - 207,4 тис. крб., на благоустрііі міста - 149 тис. крб. Проводилися також роботи по відбудові районної електростанції, міського водопроводу, каналізації, міського млина.
Відновили роботу лікарні, дитячі ясла, школи, бібліотеки, Будинок культури, кінотеатр, радіовузол. Для дітей-сиріт червоноармійців, командирів та червоних партизанів у місті в 1944 році відкрито спеціальний дитячий будинок. Діти перебували на державному забезпеченні, навчались у школах. Водночас трудящі міста і району подавали допомогу фронтові. В 1944 році вони зібрали 2 млн. крб. на побудову танкової колони «Радянська Україна». Вчителі шкіл з своїх особистих заощаджень внесли 110 тис. крб. для побудови бойового літака «Учитель Верхньодніпровщини».
Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни трудящі Верхньодніпровська розгорнули боротьбу за виконання завдань четвертого п'ятирічного плану. В 1947 році було збільшено потужність районної електростанції порівняні з 1945 роком в 3 рази. В 1948 році план випуску валової продукції по райлегпромкомбінату було виконано на 108,9 проц., по гранітному кар'єру - на 102 проц. До 1949 року відбудовано ливарно-механічний завод, який освоїв випуск ребристих труб, бронзових кранів та іншої продукції. В 1949 році завод виконав план по випуску валової продукції на 106 процентів.
У роки п'ятої п'ятирічки парторганізації підприємств мобілізували трудящих на дальше виконання виробничих планів. Значно зріс випуск продукції на ливарно-
механічному, чавуноливарному заводах, на підприємствах лісопильної, легкої і харчової промисловості. В 1956 році ливарно-механічний завод виконав річний план вирибництва продукції на 101,6 проц. В 1960 році в місті було 5 бригад комуністичної праці. Одній з перших звання колективу комуністичної праці в 1960 році присвоєно бригаді слюсарів О. М. Скорикана Верхньодніпровському заводі папероробного устаткування (колишньому ливарно-механічному). Вона в 1960 році виконувала виробничі завдання на 125 проц. і домоглася зниження собівартості продукції на 0,5 проц.
В 1960 році винахідниками та раціоналізаторами заводу було впроваджено у виробництво 129 раціоналізаторських пропозицій, економічний ефект від яких складав
тис. крб. проти 115 тис. крб. в 1959 році. Колектив заводу збільшив випуск обладнання для підприємств паперової промисловості. В 1965 році план виробництва валової продукції завод виконав на 102,2 проц. і одержав 128,7 тис. крб. прибутку.
В 1965 році завершено будівництво високовольтної лінії електропередач, що забезпечило безперебійне постачання електроенергією підприємств і населення міста. Для здійснення масових перевозок промислової і сільськогосподарської продукції па початку семирічки у Верхньодніпровську організовано автопарк, в якому на 1 січня 1967 року було 177 вантажних автомашин і автобусів. На околиці міста побудовано авторемонтну майстерню.
Трудящі Верхньодніпровська подавали допомогу підшефним колгоспам у проведенні робіт по електрифікації і механізації, створенню зрошувальних систем. Робітники машинобудівного заводу в 1964 році здійснили в колгоспі «Дніпро» роботи по зрошенню на площі 68,2 га замість 30 га, передбачених зобов'язанням. Значну допомогу було надано в організації культурно-освітньої роботи.
Велике політичне і трудове піднесення серед трудящих Верхньодніпровська викликали рішення XXIII з'їзду КПРС. Включившись в соціалістичне змагання, колектив заводу папероробного устаткування наполегливо домагався поліпшення якості продукції, здійснення робіт по механізації і автоматизації виробничих процесів. В 1966 році впроваджено у виробництво 60 різних організаційно-технічних заходів, від чого за вод одержав економії 77,4 тис. крб. План випуску валової продукції у 1966 році колектив заводу виконав на 102,2 процента.
В 1967 році виробничі колективи включились у змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. В 1967 році 17 бригад добилися звання комуністичної праці. Змаганням було охоплено 659 чоловік. На заводі папероробного устаткування бригада комуністичної праці О. М. Скорика
Верхньодніпровськ
Сторінка 8 з 10
установам і громадянам міста, становили 19 210 655 крб. За час окупації фашисти закатували і розстріляли 327 жителів. З міста і району вивезли на каторжні роботи до Німеччини 3864 чоловіки. Переборюючи труднощі воєнної розрухи, трудящі міста під керівкицтвом партійних організацій приступили до відбудови зруйнованого господарства. В 1944 році відновив роботу чавуно-ливарний завод ім. 1-го Травня, який забезпечуєш колгоспи району різноманітними запасними частинами, господарчим литвом Почали працювати райпромкомбінат і райлегпромкомбінат. На відновлення ливарно-механічного заводу витрачено 729 тис. крб., на відбудову комунальних підприємств - 52,3 тис. крб., житлового фонду - 207,4 тис. крб., на благоустрііі міста - 149 тис. крб. Проводилися також роботи по відбудові районної електростанції, міського водопроводу, каналізації, міського млина.
Відновили роботу лікарні, дитячі ясла, школи, бібліотеки, Будинок культури, кінотеатр, радіовузол. Для дітей-сиріт червоноармійців, командирів та червоних партизанів у місті в 1944 році відкрито спеціальний дитячий будинок. Діти перебували на державному забезпеченні, навчались у школах. Водночас трудящі міста і району подавали допомогу фронтові. В 1944 році вони зібрали 2 млн. крб. на побудову танкової колони «Радянська Україна». Вчителі шкіл з своїх особистих заощаджень внесли 110 тис. крб. для побудови бойового літака «Учитель Верхньодніпровщини».
Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни трудящі Верхньодніпровська розгорнули боротьбу за виконання завдань четвертого п'ятирічного плану. В 1947 році було збільшено потужність районної електростанції порівняні з 1945 роком в 3 рази. В 1948 році план випуску валової продукції по райлегпромкомбінату було виконано на 108,9 проц., по гранітному кар'єру - на 102 проц. До 1949 року відбудовано ливарно-механічний завод, який освоїв випуск ребристих труб, бронзових кранів та іншої продукції. В 1949 році завод виконав план по випуску валової продукції на 106 процентів.
У роки п'ятої п'ятирічки парторганізації підприємств мобілізували трудящих на дальше виконання виробничих планів. Значно зріс випуск продукції на ливарно-
механічному, чавуноливарному заводах, на підприємствах лісопильної, легкої і харчової промисловості. В 1956 році ливарно-механічний завод виконав річний план вирибництва продукції на 101,6 проц. В 1960 році в місті було 5 бригад комуністичної праці. Одній з перших звання колективу комуністичної праці в 1960 році присвоєно бригаді слюсарів О. М. Скорикана Верхньодніпровському заводі папероробного устаткування (колишньому ливарно-механічному). Вона в 1960 році виконувала виробничі завдання на 125 проц. і домоглася зниження собівартості продукції на 0,5 проц.
В 1960 році винахідниками та раціоналізаторами заводу було впроваджено у виробництво 129 раціоналізаторських пропозицій, економічний ефект від яких складав
тис. крб. проти 115 тис. крб. в 1959 році. Колектив заводу збільшив випуск обладнання для підприємств паперової промисловості. В 1965 році план виробництва валової продукції завод виконав на 102,2 проц. і одержав 128,7 тис. крб. прибутку.
В 1965 році завершено будівництво високовольтної лінії електропередач, що забезпечило безперебійне постачання електроенергією підприємств і населення міста. Для здійснення масових перевозок промислової і сільськогосподарської продукції па початку семирічки у Верхньодніпровську організовано автопарк, в якому на 1 січня 1967 року було 177 вантажних автомашин і автобусів. На околиці міста побудовано авторемонтну майстерню.
Трудящі Верхньодніпровська подавали допомогу підшефним колгоспам у проведенні робіт по електрифікації і механізації, створенню зрошувальних систем. Робітники машинобудівного заводу в 1964 році здійснили в колгоспі «Дніпро» роботи по зрошенню на площі 68,2 га замість 30 га, передбачених зобов'язанням. Значну допомогу було надано в організації культурно-освітньої роботи.
Велике політичне і трудове піднесення серед трудящих Верхньодніпровська викликали рішення XXIII з'їзду КПРС. Включившись в соціалістичне змагання, колектив заводу папероробного устаткування наполегливо домагався поліпшення якості продукції, здійснення робіт по механізації і автоматизації виробничих процесів. В 1966 році впроваджено у виробництво 60 різних організаційно-технічних заходів, від чого за вод одержав економії 77,4 тис. крб. План випуску валової продукції у 1966 році колектив заводу виконав на 102,2 процента.
В 1967 році виробничі колективи включились у змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. В 1967 році 17 бригад добилися звання комуністичної праці. Змаганням було охоплено 659 чоловік. На заводі папероробного устаткування бригада комуністичної праці О. М. Скорика
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка
- Мишурин Ріг
- Вільногірськ
- Верхівцеве