Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
місяців. З цього приводу в офіційних звітах повідомлялось, що - фабричні люди, не одержуючи
вчасно платні, вкрай знесилюються». В звіті мануфактури від 26 березня 1797 року вказувалося також на «непорядне та недосконале» влаштування робітничих помешкань. Це були нашвидку збиті будинки, пристосовані тільки для літнього часу. Своєрідним протестом проти сваволі адміністрації та жахливих умов праці були часті втечі робітників з мануфактури.
Підприємства міста переробляли в основному сільськогосподарську сировину. Лише в 1832 році було засновано невеликий чавуноливарний завод Заславського - перше підприємство на Катеринославщині такого профілю. Працювало тут 15 робітників. За даними 1850 року, крім нього, в місті діяли 1 суконна, 2 миловарні, 7 салотопних, 5 свічкових мануфактур та шкіряний завод.
Наявність цих, хоч і невеликих підприємств, сприяла пожвавленню торгівлі. З різних міст Росії до Катеринослава привозили сіль, металеві вироби, хутра, а звідси вивозили чавуноливарні вироби, сукна, шкіряні вироби, мило, свічки, продукти сільського господарства. П'ять разів на рік в місті збиралися ярмарки. Відомий етнограф і публіцист О. С. Афанасьєв-Чужбинський, який тричі побував у губернському центрі, писав: «Я пробув у Катеринославі днів чотири під час Петропавлівського ярмарку, бажаючи подивитися на різноманітний люд, що зійшовся сюди з околиць. ...Не скучно було ходити цими жвавими людськими коридорами й розглядати різноманітні групи покупців».
На прикінці 40-х років XIX століття в Катеринославі проживало близько 9 тис. чоловік, у 1853 році - 13 тис., на початку 60-х років - до 19,5 тис. чолА Соціальнії іі склад населення у 1862 році був таким: дворян - 2075 чол., купців - 1042, міщан - 8119, селян - 1839, духівництва - 248, військових - 3611, майстрових робітників та інших - 2884 чоловіки. І все ж це ще було глухе нровінціальне місто. На 1862 рік в ньому налічувалось 3060 дерев'яних і 315 кам'яних будинків. Під час своєї поїздки до Криму на лікування в Катеринославі деякий час (у червні 1846 року) перебував відомий революціонер-демократ В. Г. Бєлінський.
В одному з своїх листів він писав: «Це місто, як і всі міста Новоросії, побудовано Потьомкіним, який хотів з нього зробити південну столицю Росії. І було де! Катеринослав стоїть біля Дніпра, на високому березі... Місто дуже оригінальне: вулиці прямі, широкі, е будинки порядні, але здебільшого мазанки». Таким лишився Катеринослав і на 60-і роки. Тільки 5 вулиць міста мали бруківку. В 1863 році Катеринослав мав лише 5 лікувальних установ, у т. ч. губернську лікарню.
Розвиток культури в місті в кінці XVIII та першій половині XIX століть відбувався під впливом великих політичних і культурних центрів Росії й України - Петербурга, Москви, Києва. При заснуванні Катеринослава передбачалось створити тут університет, музичну академію, театр. В 1787 році сюди було навіть відряджено композиторів Джузеппе Сарті, І. О. Хандошкіна, скульптора Ф. І. Шубіна, професора М. Г. Ліванова й інших. Та задум перетворити місто у великий культурний центр не здійснився в ті часи.
Тільки 1793 року в Катеринославі відкрито перше народне училище, а 1809 року - гімназію. Тут працював відомий художник Ф. І. Рєпнін-Фомін, а в середині XIX століття викладав природничі науки вчений, композитор і громадський діяч П. П. Сокальський. У 1862 році в місті було 29 учбових закладів, де навчалося 895 чоловік. Крім гімназії, повітового і парафіального училищ, всі учбові заклади були приватними.
Ще 1796 року тут вийшла друком книжка «Повчання сину», автором її був поміщик В. Золотницький. Друкувалась вона в колишній похідній потьомкінській друкарні, яку роком раніше передано місту Катеринославу.
В різні часи в Катеринославі перебували видатні діячі російської та української культури і науки, які справили значний вплив на громадсько-культурне життя міста. В травні 1820 року тут відбував заслання О. С. Пушкін. У дні перебування поета в місті розповідали про втечу з катеринославської тюрми двох закутих в кайдани в'язнів (братів Засоріних). З цим випадком пов'язаний сюжет поеми О. С. Пушкіна «Брати-розбійники». В 1833 році сюди приїздив І. К. Айвазовський. Під час Кримської війни, коли в місті було розташовано багато госпіталів, тут побував видатний російський хірург М. І. Пірогов.
В Катеринославі пройшли дитинство і юність однієї з перших російських письменниць О. А. Ган (1814-1842 рр.), самобутній талант якої оцінив В. Г. Бєлінський. В місті жив і працював В. М. Єлагін, автор романів «Губернський карнавал», «Відкупна справа», «Поль Іванович», «Вовчі сльози» (деякі з них були видруковані в некрасівському «Современнике»). Уродженцем
Дніпропетровськ
Сторінка 2 з 32
свою працю. Так, наприклад. па панчішній мануфактурі за перше півріччя 1795 року робітники- відрядпики (72 чол.) одержали всього 25 крб. 08 кой. В іншому випадку 170 чоловікам не платили грошей протягом 9вчасно платні, вкрай знесилюються». В звіті мануфактури від 26 березня 1797 року вказувалося також на «непорядне та недосконале» влаштування робітничих помешкань. Це були нашвидку збиті будинки, пристосовані тільки для літнього часу. Своєрідним протестом проти сваволі адміністрації та жахливих умов праці були часті втечі робітників з мануфактури.
Підприємства міста переробляли в основному сільськогосподарську сировину. Лише в 1832 році було засновано невеликий чавуноливарний завод Заславського - перше підприємство на Катеринославщині такого профілю. Працювало тут 15 робітників. За даними 1850 року, крім нього, в місті діяли 1 суконна, 2 миловарні, 7 салотопних, 5 свічкових мануфактур та шкіряний завод.
Наявність цих, хоч і невеликих підприємств, сприяла пожвавленню торгівлі. З різних міст Росії до Катеринослава привозили сіль, металеві вироби, хутра, а звідси вивозили чавуноливарні вироби, сукна, шкіряні вироби, мило, свічки, продукти сільського господарства. П'ять разів на рік в місті збиралися ярмарки. Відомий етнограф і публіцист О. С. Афанасьєв-Чужбинський, який тричі побував у губернському центрі, писав: «Я пробув у Катеринославі днів чотири під час Петропавлівського ярмарку, бажаючи подивитися на різноманітний люд, що зійшовся сюди з околиць. ...Не скучно було ходити цими жвавими людськими коридорами й розглядати різноманітні групи покупців».
На прикінці 40-х років XIX століття в Катеринославі проживало близько 9 тис. чоловік, у 1853 році - 13 тис., на початку 60-х років - до 19,5 тис. чолА Соціальнії іі склад населення у 1862 році був таким: дворян - 2075 чол., купців - 1042, міщан - 8119, селян - 1839, духівництва - 248, військових - 3611, майстрових робітників та інших - 2884 чоловіки. І все ж це ще було глухе нровінціальне місто. На 1862 рік в ньому налічувалось 3060 дерев'яних і 315 кам'яних будинків. Під час своєї поїздки до Криму на лікування в Катеринославі деякий час (у червні 1846 року) перебував відомий революціонер-демократ В. Г. Бєлінський.
В одному з своїх листів він писав: «Це місто, як і всі міста Новоросії, побудовано Потьомкіним, який хотів з нього зробити південну столицю Росії. І було де! Катеринослав стоїть біля Дніпра, на високому березі... Місто дуже оригінальне: вулиці прямі, широкі, е будинки порядні, але здебільшого мазанки». Таким лишився Катеринослав і на 60-і роки. Тільки 5 вулиць міста мали бруківку. В 1863 році Катеринослав мав лише 5 лікувальних установ, у т. ч. губернську лікарню.
Розвиток культури в місті в кінці XVIII та першій половині XIX століть відбувався під впливом великих політичних і культурних центрів Росії й України - Петербурга, Москви, Києва. При заснуванні Катеринослава передбачалось створити тут університет, музичну академію, театр. В 1787 році сюди було навіть відряджено композиторів Джузеппе Сарті, І. О. Хандошкіна, скульптора Ф. І. Шубіна, професора М. Г. Ліванова й інших. Та задум перетворити місто у великий культурний центр не здійснився в ті часи.
Тільки 1793 року в Катеринославі відкрито перше народне училище, а 1809 року - гімназію. Тут працював відомий художник Ф. І. Рєпнін-Фомін, а в середині XIX століття викладав природничі науки вчений, композитор і громадський діяч П. П. Сокальський. У 1862 році в місті було 29 учбових закладів, де навчалося 895 чоловік. Крім гімназії, повітового і парафіального училищ, всі учбові заклади були приватними.
Ще 1796 року тут вийшла друком книжка «Повчання сину», автором її був поміщик В. Золотницький. Друкувалась вона в колишній похідній потьомкінській друкарні, яку роком раніше передано місту Катеринославу.
В різні часи в Катеринославі перебували видатні діячі російської та української культури і науки, які справили значний вплив на громадсько-культурне життя міста. В травні 1820 року тут відбував заслання О. С. Пушкін. У дні перебування поета в місті розповідали про втечу з катеринославської тюрми двох закутих в кайдани в'язнів (братів Засоріних). З цим випадком пов'язаний сюжет поеми О. С. Пушкіна «Брати-розбійники». В 1833 році сюди приїздив І. К. Айвазовський. Під час Кримської війни, коли в місті було розташовано багато госпіталів, тут побував видатний російський хірург М. І. Пірогов.
В Катеринославі пройшли дитинство і юність однієї з перших російських письменниць О. А. Ган (1814-1842 рр.), самобутній талант якої оцінив В. Г. Бєлінський. В місті жив і працював В. М. Єлагін, автор романів «Губернський карнавал», «Відкупна справа», «Поль Іванович», «Вовчі сльози» (деякі з них були видруковані в некрасівському «Современнике»). Уродженцем