Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Цей найстаріший у місті вищий учбовий заклад в дожовтневі часи був також центром передової громадської думки. Студенти-гірники, серед яких були і представники трудової інтелігенції, очолювали місцеву
революційну молодь, йшли в перших рядах учасників демонстрації. Страйків протесту, що відбувались під проводом більшовиків. Один цих Л. А. Костюшко-Валюжииіч у 1900-1901 рр. входив до складу Катеринославського комітету СДРП (пізніше розстріляний царськими жандармами у Сибіру).
В революційних подіях брала участь і найбільш передова частина викладачів. Один з визначних вчених, що працював в інституті, І!. Маковський у 1905 році був членом Катеринославського комітету РСДРП, а професор О. М. Терпигорєв під час грудневих подій першої російської революції активно допомагав у роботі Бойового страйкового комітету - виконавчого органу першої Катеринославської Ради робітничих депутатів.
З Катеринославом пов'язане життя і творчість талановитого українського поета, публіциста й етнографа І. І. Манжури (1851-1893 рр.). Тут написана більша частина ііоі'о творчого доробку.
Па матеріалах, зібраних у місті, створив свої романи «Збіглі в Новоросії» та «Збіглі повернулись» Г. П. Данилевський, який перебував тут у 60-х роках XIX століття.
У 1911 році в місті відкрито Зимовий театр, в якому влаштовувались вистави приїжджих труп. З величезним успіхом завжди виступали тут українські театральні колективи, керовані корифеями сцени М. Л. Кропивницьким, П. К. Саксаганським. Значним культурним святом для катеринославців були приїзди і участь в спектаклях славнозвісних російських митців М. П. Савіної, Г. М. Федотової, В. Ф. Коміссаржевської, Ф. І. Шаляпіна, композитора і піаніста А. С. Аренського та інших.
До початку першої світової війни в Катеринославі виникло кілька кінематографі в. Найстарішим серед них був «Вулкан» (тепер кінотеатр ім. Петровського). Згодом замість маленьких, розрахованих на невелику кількість глядачів «біоскопів» або «ілюзіонів» було відкрито просторі, добре обладнані кінематографи на 800-місць) - «Гігант» (тепер кінотеатр «Родина»), «Колізей» (кінотеатр «Победа»), «Модерн» та інші.
У 1911 році в місті почалося виробництво художніх і хронікальних кінокартин. Першим оператором і постановщиком українських фільмів був талановитий режисер і оператор Д. Сахненко. Серед кращих художніх фільмів, створених ним, були «Наймичка» за участю М. Садовського і Л. Ліницької, «Наталка Полтавка» за участю М. Заньковецької, М. Садовського, Ф. Левицького, І. Мар'яненка, Г. Борисоглібськоі. «Богдан Хмельницький», «Запорізька Січ» та інші.
Всередині минулого століття в одній з кімнат колишнього Потьомкінського палацу було відкрито Катеринославський історико-краєзнавчий музей. Завдяки енергійній діяльності видатного українського вченого - історика, етнографа і філолога Д. І. Яворницького музей згодом перетворився на один з найвизначніших музейних Закладів півдня Росії.
У 1901 році передові вчені Катеринослава організували наукове товариство, при якому створили художню комісію. Навколо неї групувалися місцеві художники Н. О. Моргунов, М. І. Сапожников та інші. За їх ініціативою в 1901 році на громадські кошти споруджено пам'ятник О. С. Пушкіну. Майже за 15 років своєї діяльності художня комісія організувала 8 виставок при безпосередній участі видатних російських митців В. М. Васнецова, В. Д. Полєнова, І. Ю. Рєпіна, І. І. Шишкіна, В. О. Сєрова, К. Ф. Юона та інших. У 1914 році, завдяки допомозі членів комісії, в Катеринославі відкрито художній музей.
З містом була також пов'язана діяльність відомих архітекторів О. М. Бекетова, О. Ф. Достоєвського, О. Л. Красносельського й інших.
Місцева преса тривалий час була представлена газетою «Екатеринославские губернские ведомости» та журналом «Екатеринославские епархиальньїе ведомости». У 80-х роках з'явилось кілька періодичних видань ліберально-буржуазного напряму, в т. ч. «Екатеринославский листок», що пізніше змінив свою назву на «Днепр», газети «Степь», «Днепровская молва», які швидко припинили своє існування. У 1898 році була заснована щоденна газета «Приднепровский край», розрахована на буржуазного читача. Водночас тут виходило чимало офіціальних статистичних, оглядових, наукових праць, у підготовці та виданні яких брала участь місцева інтелігенція.
В умовах реакційної політики самодержгавства, зазнаючи жорстоких утисків з боку російських, українських та іноземних капіталістів, трудящі міста не припиняли боротьби за свої соціальні та національні права. Провідною силою у цій боротьбі був робітничий клас. Незваяїаючи на репресії та переслідування,
Дніпропетровськ
Сторінка 7 з 32
Фортунато, Л. В. Писаржевський, В. М. Маковський та інші видатні представники вітчизняної науки.Цей найстаріший у місті вищий учбовий заклад в дожовтневі часи був також центром передової громадської думки. Студенти-гірники, серед яких були і представники трудової інтелігенції, очолювали місцеву
В революційних подіях брала участь і найбільш передова частина викладачів. Один з визначних вчених, що працював в інституті, І!. Маковський у 1905 році був членом Катеринославського комітету РСДРП, а професор О. М. Терпигорєв під час грудневих подій першої російської революції активно допомагав у роботі Бойового страйкового комітету - виконавчого органу першої Катеринославської Ради робітничих депутатів.
З Катеринославом пов'язане життя і творчість талановитого українського поета, публіциста й етнографа І. І. Манжури (1851-1893 рр.). Тут написана більша частина ііоі'о творчого доробку.
Па матеріалах, зібраних у місті, створив свої романи «Збіглі в Новоросії» та «Збіглі повернулись» Г. П. Данилевський, який перебував тут у 60-х роках XIX століття.
У 1911 році в місті відкрито Зимовий театр, в якому влаштовувались вистави приїжджих труп. З величезним успіхом завжди виступали тут українські театральні колективи, керовані корифеями сцени М. Л. Кропивницьким, П. К. Саксаганським. Значним культурним святом для катеринославців були приїзди і участь в спектаклях славнозвісних російських митців М. П. Савіної, Г. М. Федотової, В. Ф. Коміссаржевської, Ф. І. Шаляпіна, композитора і піаніста А. С. Аренського та інших.
До початку першої світової війни в Катеринославі виникло кілька кінематографі в. Найстарішим серед них був «Вулкан» (тепер кінотеатр ім. Петровського). Згодом замість маленьких, розрахованих на невелику кількість глядачів «біоскопів» або «ілюзіонів» було відкрито просторі, добре обладнані кінематографи на 800-місць) - «Гігант» (тепер кінотеатр «Родина»), «Колізей» (кінотеатр «Победа»), «Модерн» та інші.
У 1911 році в місті почалося виробництво художніх і хронікальних кінокартин. Першим оператором і постановщиком українських фільмів був талановитий режисер і оператор Д. Сахненко. Серед кращих художніх фільмів, створених ним, були «Наймичка» за участю М. Садовського і Л. Ліницької, «Наталка Полтавка» за участю М. Заньковецької, М. Садовського, Ф. Левицького, І. Мар'яненка, Г. Борисоглібськоі. «Богдан Хмельницький», «Запорізька Січ» та інші.
Всередині минулого століття в одній з кімнат колишнього Потьомкінського палацу було відкрито Катеринославський історико-краєзнавчий музей. Завдяки енергійній діяльності видатного українського вченого - історика, етнографа і філолога Д. І. Яворницького музей згодом перетворився на один з найвизначніших музейних Закладів півдня Росії.
У 1901 році передові вчені Катеринослава організували наукове товариство, при якому створили художню комісію. Навколо неї групувалися місцеві художники Н. О. Моргунов, М. І. Сапожников та інші. За їх ініціативою в 1901 році на громадські кошти споруджено пам'ятник О. С. Пушкіну. Майже за 15 років своєї діяльності художня комісія організувала 8 виставок при безпосередній участі видатних російських митців В. М. Васнецова, В. Д. Полєнова, І. Ю. Рєпіна, І. І. Шишкіна, В. О. Сєрова, К. Ф. Юона та інших. У 1914 році, завдяки допомозі членів комісії, в Катеринославі відкрито художній музей.
З містом була також пов'язана діяльність відомих архітекторів О. М. Бекетова, О. Ф. Достоєвського, О. Л. Красносельського й інших.
Місцева преса тривалий час була представлена газетою «Екатеринославские губернские ведомости» та журналом «Екатеринославские епархиальньїе ведомости». У 80-х роках з'явилось кілька періодичних видань ліберально-буржуазного напряму, в т. ч. «Екатеринославский листок», що пізніше змінив свою назву на «Днепр», газети «Степь», «Днепровская молва», які швидко припинили своє існування. У 1898 році була заснована щоденна газета «Приднепровский край», розрахована на буржуазного читача. Водночас тут виходило чимало офіціальних статистичних, оглядових, наукових праць, у підготовці та виданні яких брала участь місцева інтелігенція.
В умовах реакційної політики самодержгавства, зазнаючи жорстоких утисків з боку російських, українських та іноземних капіталістів, трудящі міста не припиняли боротьби за свої соціальні та національні права. Провідною силою у цій боротьбі був робітничий клас. Незваяїаючи на репресії та переслідування,