Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Оцінивши Лютневу революцію, як буржуазно-демократичну, конференція у своїй резолюції підкреслила, що вона «розчищає пролетаріату шлях до соціалізму». Було обрано міський партійний комітет у складі М. В. Копилова, Бондарева, М. А. Переславського, Й. Г. Жуковського. Пізніше до ньго ввійшли Е. І. Квірінг та Г. І. Петровський, які прибули до Катеринослава за завчанням Центрального Комітету партії. Конференція ухвалила важливі постанови щодо організації профспілок, бойових дружин.
Вплив більшовиків на маси зростав. 12(25) березня в місті відбулася велика демонстрація трудящих. Над робітничими колонами майоріли червоні прапори з більшовицькими лозунгами про 8-годинний робочий день, передачу землі селянам, припинення війни та ін. Активну участь в демонстрації взяли солдати місцевого гарнізону. Наполегливу роботу по викриттю угодовства меншовиків та есерів розгорнула газета «Звезда» (з 1929 року - «Зоря»), перший номер якої вийшов 4 квітня 1917 року. А 6 квітня 1917 року загальноміські збори більшовиків, в роботі яких взяли участь 654 члени партії, вітали приїзд з-за кордону В. І. Леніна, як «старого ідейного вождя російських робітників, невтомного борця з опортунізмом у робітничому русі, борця, що свято несе революційний прапор міжнародної соціал-демократі ї»:і. Делегати VII (Квітневої) Всеросійської конференції від більшовицької організації Катеринослава М. В. Копилов та С. І. Гопнер голосували за Квітневі тези Б. І. Леніна.
Розруха, що посилилась з приходом до влади контрреволюційного Тимчасового уряду, саботаж буржуазії - все це погіршувало і без того тяжке становище робітників, широких мас трудящих. Уже в травні 1917 року в Катеринославі з'явилися ознаки наближення голоду. 6 травня застрайкували друкарі товариства Айнгорна. Трохи пізніше - робітники лісопильних заводів. Робітники Катеринослава дедалі енергійніше вимагали здійснення лозунга партії більшовиків «Вся влада Радам!». 2 травня в міському саду відбувся великий мітинг, в якому взяли участь близько 5 тис. чоловік. На мітингу прийнято коротку, але дуже виразну резолюцію, яку запропонували більшовики: «Вважаємо за необхідне для розв'язання висунутих революцією питань перехід усієї влади до рук Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів».
Розгортаючи боротьбу за переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну, більшовики міста брали активну учать у створенні фабрично-заводських комітетів, профспілок. Водночас подавалася значна допомога селянській бідноті у її боротьбі за землю. Під впливом більшовиків губернський з'їзд селян, який розпочав свою роботу в місті в середині червня, записав у своїй резолюції, що «вимоги трудового народу цілком можуть бути здійснені лише тоді, коли робітники і селяни підуть разом пліч-о-пліч».
11 квітня в місті виникла військова більшовицька організація - «воєнна», яка відіграла важливу роль у боротьбі за солдатські маси. Велику увагу приділялося організації збройних сил революції - загонів Червоної гвардії. Всією роботою по створенню Червоної гвардії керував більшовицький комітет через своїх уповноважених на місцях. Душею і керівником червоногвардійців міста був старий більшовик, учасник революції 1905 року Т. Л. Бондарєв, член партійного комітету. Червоногвардійські загони створювалися на всіх заводах Катеринослава.
Більшовицькі організації відстоювали не тільки класові, а й національні інтереси українського народу, викривали заговір буржуазно-націоналістичної Центральної ради з Тимчасовим урядом. Газета катеринославських більшовиків «Звезда» влітку 1917 року опублікувала статті «Росія і Україна», «До українського питання» та інші. Більшовицькі фракції у Катеринославській Раді робітничих і солдатських депутатів та в міській думі різко засудили реакційну, великодержавну політику Тимчасового уряду з українського питання.
У серпні відбулися перевибори Ради робітничих і солдатських депутатів. Якщо в складі Ради першого скликання більшовики мали близько 10 проц. місць, то після перевиборів вони одержали 35 проц. мандатів і за кількістю депутатів зайняли перше місце серед інших партій. Спираючись на підтримку широких мас трудящих, більшовики взяли активну участь у виборах до міської думи. З 100 мандатів вони одержали 22, в той час як меншовики - лише 14. Нищівної поразки зазнали українські буржуазні націоналісти. По трьох списках вони провели у думу тільки 6 чоловік. Решту одержали есери та інші дрібнобуряїуазні й буржуазні партії і групи.
Як тільки до Катеринослава дійшла чутка про заколот Корнілова, більшовики міста звернулися з відозвою до трудящих. На всіх підприємствах і у військових частинах відбулися масові мітинги і збори трудящих, які гнівно засуджували корніловський заколот та вимагали встановлення влади Рад. В липні - серпні
Дніпропетровськ
Сторінка 10 з 32
міста ілчнку роль відіграла перша легальна конференція Катеринославської організації РСДП, що відбулася 5 березня в приміщенні Брянської школи за участю представників більшовицьких організацій Донбасу.Оцінивши Лютневу революцію, як буржуазно-демократичну, конференція у своїй резолюції підкреслила, що вона «розчищає пролетаріату шлях до соціалізму». Було обрано міський партійний комітет у складі М. В. Копилова, Бондарева, М. А. Переславського, Й. Г. Жуковського. Пізніше до ньго ввійшли Е. І. Квірінг та Г. І. Петровський, які прибули до Катеринослава за завчанням Центрального Комітету партії. Конференція ухвалила важливі постанови щодо організації профспілок, бойових дружин.
Вплив більшовиків на маси зростав. 12(25) березня в місті відбулася велика демонстрація трудящих. Над робітничими колонами майоріли червоні прапори з більшовицькими лозунгами про 8-годинний робочий день, передачу землі селянам, припинення війни та ін. Активну участь в демонстрації взяли солдати місцевого гарнізону. Наполегливу роботу по викриттю угодовства меншовиків та есерів розгорнула газета «Звезда» (з 1929 року - «Зоря»), перший номер якої вийшов 4 квітня 1917 року. А 6 квітня 1917 року загальноміські збори більшовиків, в роботі яких взяли участь 654 члени партії, вітали приїзд з-за кордону В. І. Леніна, як «старого ідейного вождя російських робітників, невтомного борця з опортунізмом у робітничому русі, борця, що свято несе революційний прапор міжнародної соціал-демократі ї»:і. Делегати VII (Квітневої) Всеросійської конференції від більшовицької організації Катеринослава М. В. Копилов та С. І. Гопнер голосували за Квітневі тези Б. І. Леніна.
Розруха, що посилилась з приходом до влади контрреволюційного Тимчасового уряду, саботаж буржуазії - все це погіршувало і без того тяжке становище робітників, широких мас трудящих. Уже в травні 1917 року в Катеринославі з'явилися ознаки наближення голоду. 6 травня застрайкували друкарі товариства Айнгорна. Трохи пізніше - робітники лісопильних заводів. Робітники Катеринослава дедалі енергійніше вимагали здійснення лозунга партії більшовиків «Вся влада Радам!». 2 травня в міському саду відбувся великий мітинг, в якому взяли участь близько 5 тис. чоловік. На мітингу прийнято коротку, але дуже виразну резолюцію, яку запропонували більшовики: «Вважаємо за необхідне для розв'язання висунутих революцією питань перехід усієї влади до рук Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів».
Розгортаючи боротьбу за переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну, більшовики міста брали активну учать у створенні фабрично-заводських комітетів, профспілок. Водночас подавалася значна допомога селянській бідноті у її боротьбі за землю. Під впливом більшовиків губернський з'їзд селян, який розпочав свою роботу в місті в середині червня, записав у своїй резолюції, що «вимоги трудового народу цілком можуть бути здійснені лише тоді, коли робітники і селяни підуть разом пліч-о-пліч».
11 квітня в місті виникла військова більшовицька організація - «воєнна», яка відіграла важливу роль у боротьбі за солдатські маси. Велику увагу приділялося організації збройних сил революції - загонів Червоної гвардії. Всією роботою по створенню Червоної гвардії керував більшовицький комітет через своїх уповноважених на місцях. Душею і керівником червоногвардійців міста був старий більшовик, учасник революції 1905 року Т. Л. Бондарєв, член партійного комітету. Червоногвардійські загони створювалися на всіх заводах Катеринослава.
Більшовицькі організації відстоювали не тільки класові, а й національні інтереси українського народу, викривали заговір буржуазно-націоналістичної Центральної ради з Тимчасовим урядом. Газета катеринославських більшовиків «Звезда» влітку 1917 року опублікувала статті «Росія і Україна», «До українського питання» та інші. Більшовицькі фракції у Катеринославській Раді робітничих і солдатських депутатів та в міській думі різко засудили реакційну, великодержавну політику Тимчасового уряду з українського питання.
У серпні відбулися перевибори Ради робітничих і солдатських депутатів. Якщо в складі Ради першого скликання більшовики мали близько 10 проц. місць, то після перевиборів вони одержали 35 проц. мандатів і за кількістю депутатів зайняли перше місце серед інших партій. Спираючись на підтримку широких мас трудящих, більшовики взяли активну участь у виборах до міської думи. З 100 мандатів вони одержали 22, в той час як меншовики - лише 14. Нищівної поразки зазнали українські буржуазні націоналісти. По трьох списках вони провели у думу тільки 6 чоловік. Решту одержали есери та інші дрібнобуряїуазні й буржуазні партії і групи.
Як тільки до Катеринослава дійшла чутка про заколот Корнілова, більшовики міста звернулися з відозвою до трудящих. На всіх підприємствах і у військових частинах відбулися масові мітинги і збори трудящих, які гнівно засуджували корніловський заколот та вимагали встановлення влади Рад. В липні - серпні