Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дніпропетровськ

більшовики міста невтомно відновлювали діяльність підпільних друкарень, поширюючи серед трудящих тисячі революційних відозв та листівок. В своїх замітках на доповіді делегатів Празь­кої конференції В. І. Ленін
підкреслив, що в Катеринославі - на заводах - органі­зація РСДРП діяла і в найтяжчий період столипінської реакції, що тут досить успішною була боротьба проти ліквідаторів, троцькістів та одзовістів.
Редагована В. І. Леніним більшовицька «Рабочая газета», що виходила в Парижі, писала в 1910 році: «Відомо, що Катеринослав по силі й революційності робіт­ничого руху був одним з найвизначніших міст не тільки Півдня, а й усієї Росії». Під час нового пожвавлення робітничого і демократичного руху в країні на промис­лових підприємствах міста відбувалися страйки, що мали наступальний характер. Влітку 1910 року почався страйк робітників заводу Гантке, який закінчився пере­могою страйкарів. В грудні того ж року відбулися нелегальні збори і страйк протесту студентів Вищого гірничого училища проти знущань над політичними в'язнями. Протягом 1911 року в училищі тривав страйк солідарності з страйкуючими студен­тами Петербурга та інших міст. З весни 1911 року страйковий рух у місті посилює­ться. Великий страйк було проведено в квітні 1912 року на трубопрокатному заводі «Шодуар А». В ньому взяли участь 2000 робітників. Слідом за ними припинили робо­ту робітники інших підприємств. В 1913 році 1 травня страйкувало 10 тис. робітників Брянського і трубопрокатного заводів, підприємств Пенцліна і Ельгота.
Великі страйки відбулися на заводах Гантке, Ланге та інших. Робітники від­новлювали свої професійні організації, виникли профспілки деревообробників, кравців, металістів.
В листопаді 1912 року робітники Катеринослава під більшовицькими лозунгами провели вибори до IV Державної думи, обравши своїм депутатом робітника-більшовика Г. І. Петровського. В наказі депутату вони вимагали послідовно відстоювати їхні соціальні та політичні права. Водночас в наказі підкреслювалося:«Ми стоїмо за повну свободу національного самовизначення кожної нації і вважаємо, що захис­ники інтересів робітничого класу зобов'язані найенергійніше боротися проти націо­нального гноблення».
Н тому ж році на заводах міста провадилась кампанія по соціальному страху­ванню. Незважаючи на загрози адміністрації, на зборах робітників більшовики ви­кривали справжнє обличчя капіталістів та їх лакеїв - меншовиків, есерів, бундівців. Головою правління лікарняних кас на Брянському заводі робітники обрали більшовика В. К. Аверіна. Робітники міста передплачували близько 1000 прим, газети «Звезда», гаряче вітали вихід у світ «Правды», матеріально підтримуючи її. В роки революційного піднесення в Катеринославі, за неповними даними, відбулося 75 страй­ків і виступів, у яких взяло участь понад 50 тис. робітників.
З кінця 1913 року катеринославські більшовики встановили листування з чле­нами ЦК ВСДРП Я. М. Свердловим і Ф. І. Голощокіним, які перебували на засланні.
Багато лиха трудящим Катеринослава, як і всієї Росії, завдала імперіалістична війна. Враховуючи антивоєнні настрої робітників, власті вживали надзвичайних заходів. Щоб відвернути революційні виступи в місті. Навколо підприємств стояли посилені наряди солдатів та поліції, а на Брянському заводі наряди поліції були розставлені, навіть у цехах.
Коли почалась військова мобілізація, місцеві власті, виконуючи вказівки уряду, поспішіми забрати до армії в першу чергу найбільш свідомих представників робіт­ничого класу. Вже в липні 1914 року з Брянського заводу до армії взяли 2900 робіт­ників із загальної кількості 10тис. чоловік, причому новобранців гнали на призовні пункти, по дозволяючи навіть попрощатися з сім'ями. У відповідь на це робітники заводу, керовані більшовиками, організували антивоєнну демонстрацію протесту, яка вилилась у сутичку мобілізованих з поліцією, жандармерією та чорносотенцями.
На промислові підприємства міста було прийнято багато нових робітників, в т. ч. жінок і неповнолітніх. Тільки на трубопрокатний завод протягом кількох місяців 1915 року прийшло близько 1500 жінок. Чимало цих не загартованих політично ро­бітників підтримували спочатку меншовиків та есерів.
28 липня 1914 року поліція заарештувала весь склад комітету РСДРП і район­них активістів більшовицької організації. На допомогу катеринославським більшовикам прийшли Петербурзький комітет РСДРП і більшовицька фракція IV Думи, за рекомендацією Г. І. Петровського до Катеринослава прибули Е. І. Квірінг, М. М. Глєбов-Авілов, О. К. Воронський та інші партійні працівники. Більшовицька організація міста і заводські партійні комітети були відновлені і зміцнені.
У І915 році уряд запровадив «Положення про обов'язкову для робітників поза­чергову роботу». Скориставшись ним, власники підприємств примушували робіт­




Дніпропетровськ