Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Цвяхового, Естампажного, Дніпровського заводів, заводу Езау, залізничних і паровозних майстерень тиражем понад 2000 примірників.
У травні 1898 року на Брянському заводі вибухнув стихійний страйк з приводу злочинного вбивства одного з робітників підприємства. На придушення цього виступу були мобілізовані поліція і військові підрозділи, розташовані в Катеринославі. Зразу ж після жорстокої розправи місцевих властей з брянцями «Союз боротьби» випустив відозву до робітників підприємства з закликом продовжувати організовану боротьбу проти самодержавства і капіталізму. Поряд з петербурзьким та київським «Союзами боротьби» катеринославський «Союз» вніс значний вклад у справу створення пролетарської партії в Росії.
Після першого з'їзду РСДРП, на якому був присутній представник катеринославського «Союзу боротьби» К. А. Петрусевич, в місті у січні 1899 року створено комітет РСДРП, до складу якого увійшли І. В. Бабушкін, М. Г. Цхакая, М. М. Лавринович, С. К. Волошкевич та ін., пізніше Г. І. Петровський, І. X. Лалаянц, П. А. Морозов. Комітет розгорнув масову політичну агітацію серед робітників міста. В його листівках постійними стали заклики до боротьби проти експлуатації, царизму, за завоювання політичної свободи.
Так, першотравнева листівка 1899 року закликала робітників підприємств приєднатися до РСДРП і гартувати «... таку силу, яка б могла зломити впертість наших капіталістів і уряду...». У другій листівці, виданій в листопаді 1899 року під назвою «До іісіх катеринославських робітників», комітет закликав вимагати політичної свободи.
15 і 16 грудня 1901 року вулиці Катеринослава стали свідками першої політичної демонстрації робітників, яка пройшла під керівництвом місцевого комітету. З приводу цієї демонстрації ленінська «Искра» писала, що «катеринославські робітники в особі демонстрантів заявили про свою політичну зрілість, свою політичну свідомість». Масовими були страйки та демонстрації в місті у 1902 році. 17 лютого групи демонстрантів пройшли по вулицях з червоними прапорами і лозунгами «Геть самодержавство!».
Кількасот робітників взяли участь у першотравневій демонстрації у тому ж році. Ще за два тижні до робітничого свята жандарми заарештували 50 робітників, після того в місті тривали безперервні обшуки, на вулицях патрулювали посилені наряди поліції, у дворах вздовж Катерининського проспекту та на інших вулицях були розташовані війська. Та все ж демонстрація відбулася.
Під впливом ленінських ідей катеринославські соціал-демократи посилювали спої зв'язки з широкими масами трудящих. У другій половині квітня 1903 року комітет надіслав до «Искрьі» рішення про цілковиту солідарність з нею в усіх питаннях програми і організації.
Після II з'їзду РСДРП, в роботі якого взяли участь делегати від Катеринославської організації РСДРП Л. С. Віденський і Л. Д. Махлін, комітет РСДРП, що стояв па ленінських позиціях, добився дальших успіхів у справі організації пролетаріату. Про це свідчить активна участь катеринославських робітників у страйку влітку 1903 року, який охопив весь південь Росії. Самовідданою боротьбою страйкарів керував іскрівський комітет, до складу якого входили більшовики-ленінці П. Жогін, П. Є. Вілонов. В. І. Ленін підкреслював, що в організації страйку 1903 року робітника Півдня показали «дійсно високі й активні форми боротьби».
Катеринославська більшовицька організація підтримувала тісні зв'язки з В. Леніним, Н. К. Крупською, з Південним бюро ЦК РСДРП. Влітку цього року міський комітет об'єднував три районні організації
і десятки фабрично-заводських гуртків. Даючи рішучу відсіч меншовикам, комітет брав активну участь у підготовці до III з'їзду партії. Напередодні першої російської буржуазно-демократичної революції за вказівками В. І. Леніна Бюро комітетів більшості відрядило до Катеринослава видатних партійних працівників, революціонерів-професіоналів І. І. Шварца, П. М. Лепешинського, І. К. Михайлова та ін. За їх допомогою катеринославські більшовики в березні 1905 року оформили самостійну більшовицьку організацію, яка керувала революційною боротьбою катеринославського пролетаріату в умовах назрівання першої російської революції.
Після «Кривавої неділі» на заклик комітету РСДРП 17 січня 1905 року в Катеринославі почався страйк робітників, який поширився на весь гірничопромисловий район губернії. З 20 по 28 червня 1905 року в місті відбулися політичні страйки і демонстрації солідарності з повсталими матросами броненосця «Потьомкін». Вже 20 червня страйкувало понад 10 тис. робітників.
Наприкінці червня 1905 року Катеринославський комітет більшості РСДРП звернувся до робітників з листівкою «Готуйтесь до збройного повстання!».
Дніпропетровськ
Сторінка 4 з 32
Широку діяльність серед робітників міста розгорнув катеринославський «Союз боротьби за визволення робітничого класу». Тільки в лютому 1898 року він випустив 7 різних листівок-відозв до робітників Брянського, У травні 1898 року на Брянському заводі вибухнув стихійний страйк з приводу злочинного вбивства одного з робітників підприємства. На придушення цього виступу були мобілізовані поліція і військові підрозділи, розташовані в Катеринославі. Зразу ж після жорстокої розправи місцевих властей з брянцями «Союз боротьби» випустив відозву до робітників підприємства з закликом продовжувати організовану боротьбу проти самодержавства і капіталізму. Поряд з петербурзьким та київським «Союзами боротьби» катеринославський «Союз» вніс значний вклад у справу створення пролетарської партії в Росії.
Після першого з'їзду РСДРП, на якому був присутній представник катеринославського «Союзу боротьби» К. А. Петрусевич, в місті у січні 1899 року створено комітет РСДРП, до складу якого увійшли І. В. Бабушкін, М. Г. Цхакая, М. М. Лавринович, С. К. Волошкевич та ін., пізніше Г. І. Петровський, І. X. Лалаянц, П. А. Морозов. Комітет розгорнув масову політичну агітацію серед робітників міста. В його листівках постійними стали заклики до боротьби проти експлуатації, царизму, за завоювання політичної свободи.
Так, першотравнева листівка 1899 року закликала робітників підприємств приєднатися до РСДРП і гартувати «... таку силу, яка б могла зломити впертість наших капіталістів і уряду...». У другій листівці, виданій в листопаді 1899 року під назвою «До іісіх катеринославських робітників», комітет закликав вимагати політичної свободи.
15 і 16 грудня 1901 року вулиці Катеринослава стали свідками першої політичної демонстрації робітників, яка пройшла під керівництвом місцевого комітету. З приводу цієї демонстрації ленінська «Искра» писала, що «катеринославські робітники в особі демонстрантів заявили про свою політичну зрілість, свою політичну свідомість». Масовими були страйки та демонстрації в місті у 1902 році. 17 лютого групи демонстрантів пройшли по вулицях з червоними прапорами і лозунгами «Геть самодержавство!».
Кількасот робітників взяли участь у першотравневій демонстрації у тому ж році. Ще за два тижні до робітничого свята жандарми заарештували 50 робітників, після того в місті тривали безперервні обшуки, на вулицях патрулювали посилені наряди поліції, у дворах вздовж Катерининського проспекту та на інших вулицях були розташовані війська. Та все ж демонстрація відбулася.
Під впливом ленінських ідей катеринославські соціал-демократи посилювали спої зв'язки з широкими масами трудящих. У другій половині квітня 1903 року комітет надіслав до «Искрьі» рішення про цілковиту солідарність з нею в усіх питаннях програми і організації.
Після II з'їзду РСДРП, в роботі якого взяли участь делегати від Катеринославської організації РСДРП Л. С. Віденський і Л. Д. Махлін, комітет РСДРП, що стояв па ленінських позиціях, добився дальших успіхів у справі організації пролетаріату. Про це свідчить активна участь катеринославських робітників у страйку влітку 1903 року, який охопив весь південь Росії. Самовідданою боротьбою страйкарів керував іскрівський комітет, до складу якого входили більшовики-ленінці П. Жогін, П. Є. Вілонов. В. І. Ленін підкреслював, що в організації страйку 1903 року робітника Півдня показали «дійсно високі й активні форми боротьби».
Катеринославська більшовицька організація підтримувала тісні зв'язки з В. Леніним, Н. К. Крупською, з Південним бюро ЦК РСДРП. Влітку цього року міський комітет об'єднував три районні організації
і десятки фабрично-заводських гуртків. Даючи рішучу відсіч меншовикам, комітет брав активну участь у підготовці до III з'їзду партії. Напередодні першої російської буржуазно-демократичної революції за вказівками В. І. Леніна Бюро комітетів більшості відрядило до Катеринослава видатних партійних працівників, революціонерів-професіоналів І. І. Шварца, П. М. Лепешинського, І. К. Михайлова та ін. За їх допомогою катеринославські більшовики в березні 1905 року оформили самостійну більшовицьку організацію, яка керувала революційною боротьбою катеринославського пролетаріату в умовах назрівання першої російської революції.
Після «Кривавої неділі» на заклик комітету РСДРП 17 січня 1905 року в Катеринославі почався страйк робітників, який поширився на весь гірничопромисловий район губернії. З 20 по 28 червня 1905 року в місті відбулися політичні страйки і демонстрації солідарності з повсталими матросами броненосця «Потьомкін». Вже 20 червня страйкувало понад 10 тис. робітників.
Наприкінці червня 1905 року Катеринославський комітет більшості РСДРП звернувся до робітників з листівкою «Готуйтесь до збройного повстання!».