Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
одноденний політичний страйк.
Під час всеросійського жовтневого політичного страйку кам'янські робітники збиралися на мітинги, брали участь у демонстраціях. Війська і поліція стріляли в демонстрантів, внаслідок чого були жертви - вбиті й поранені.
Значною подією 1905 року було утворення Кам'янської Ради робітничих депутатів. переважний вплив у якій з самого початку мали більшовики. Головою Ради обрали І. М. Бесєдова. Рада організовувала страйки, мітинги, створила бойову дружину.
13 грудня в Кам'янському почався загальний страйк робітників, який переріс у збройне повстання. Бійці робітничої дружини зайняли деякі підприємства, роззброїли поліцію; на вулицях Церковній та Банній побудували барикади. Рада в цей період взяла на себе функції влади. Вона по суті стала органом диктатури революційного народу. У Кам'янському в той час, як і в деяких інших місцях, за зауваженням В. І. Леніна, «урядова влада була усунена і Рада робітничих депутатів дійсно функціонувала як нова державна влада».
За вказівкою Ради проводилися заходи по боротьбі з спекуляцією. В інтересах робітників 13 грудня була прийнята постанова, яка попереджувала торговців про вжиття до них найрішучіших заходів, якщо вони будуть підвищувати ціни на продовольчі товари. Рада також допомагала робітникам продуктами або грішми. Для одержання потрібних коштів Кам'янська Рада і Бойовий страйковий комітет постановили оподаткувати за класовим принципом всіх громадян селища. Тільки від
службовців та адміністрації Дніпровського заводу було одержано понад 10 тис, карбованців.
Робітничий клас та його організації мали великий вплив на життя селища і в наступні роки. Промисловий розвиток Кам'янського дуже посилився на початку XX століття. Виробництво металу на Дніпровському заводі досягло у 1913 році високих показників - 424 тис. тонн чавуну, 400 тис. тонн сталі та 328 тис. тонн прокату. На загальному фоні капіталістичного промислового зростання знижувалась питома вага і поступово втрачалось колишнє значення сільськогосподарського виробництва. Населення Кам'янського в 1913 році становило уже 40407 чол., з них тільки 20 проц. жителів працювало в сільському господарстві. Незважаючи на це, губернські установи Катеринослава, йдучи назустріч власникам Дніпровського заводу, що побоювалися збільшення податків з підприємства, не переводили його до категорії міст.
Рік у рік чисельно зростав робітничий клас, підвищувалась його політична свідомість. Нове революційне піднесення в країні викликало пожвавлення політичної боротьби і в Кам'янському. Незважаючи на поліцейські переслідування, не припиняла своєї роботи профспілка металістів, заснована ще в 1906 році. В будинку №1 по Першому Смирновському провулку (тепер Свердловський провулок), де містився комітет профспілки, завжди було багато робітників. У 1909-1910 рр. на Дніпровському заводі успішно поширювалися листівки, підготовлені більшовиками.
На квартирах більшовика І. М. Бесєдова, робітників М. Й. Зеленкевича та М. Я. Слайковського відбувалися нелегальні збори. З 1912 року в Кам'янське на адресу безпартійного робітника-котельника П. М. Бажана, який співчував більшовикам, почала надходити газета «Правда».
В 1910 році до партії вступив молодий робітник М. І. Арсенічев. З перших днів він показав себе сміливим і рішучим борцем за справу робітничого класу, талановитим організатором, одним з кращих на заводі пропагандистів та агітаторів. Згодом М. І. Арсенічев став керівкиком Кам'янської більшовицької організації.
Трохи пізніше, в 1912-1914 рр., ряди партії поповнилися передовими робітниками, серед них були С. Ф. Реденс, І. Н. Василенко, В. М. Слайковський, котельники - Ф. В. Касьянов, А. О. Безпалов, доменщик А. М. Лихоманов. Прибули з інших міст і почали працювати на Дніпровському заводі більшовики, досвідчені партійні працівники Д. І. Тюленєв, Н. О. Колюбаєв, Є. Я. Локтюхов. З їх приїздом ще більше пожвавилася партійна робота на заводі. Зокрема, за дорученням партійної організації було придбано і таємно доставлено до Кам'янського устаткування невеликої друкарні, де друкувалися листівки.
Великий вплив на діяльність Кам'янської більшовицької організації мала VI Празька партійна конференція. Серед її делегатів був і професіонал-революціонер Я. Д. Зевін, який співробітничав у лікарняній робітничій касі Дніпровського заводу, створеній у 1912 році.
В 1914 році в роботі Кам'янської організації РСДРП брали участь В. В. Шмідт. пізніше народний комісар праці СРСР, а також В. К. Аверін та Е. І. Квірінг. В Кам'янське не раз приїздив і виступав з доповідями на партійних зборах депутат IV Державної думи, більшовик Г. І. Петровський.
Дніпродзержинськ
Сторінка 3 з 17
З 3-го лютого на Дніпровському заводі знову почався великий страйк, який тривав до 22 лютого. Влітку, 7 червня, була організована багатолюдна демонстрація, в якій взяли участь близько 3000 робітників, а 23 червня - Під час всеросійського жовтневого політичного страйку кам'янські робітники збиралися на мітинги, брали участь у демонстраціях. Війська і поліція стріляли в демонстрантів, внаслідок чого були жертви - вбиті й поранені.
Значною подією 1905 року було утворення Кам'янської Ради робітничих депутатів. переважний вплив у якій з самого початку мали більшовики. Головою Ради обрали І. М. Бесєдова. Рада організовувала страйки, мітинги, створила бойову дружину.
13 грудня в Кам'янському почався загальний страйк робітників, який переріс у збройне повстання. Бійці робітничої дружини зайняли деякі підприємства, роззброїли поліцію; на вулицях Церковній та Банній побудували барикади. Рада в цей період взяла на себе функції влади. Вона по суті стала органом диктатури революційного народу. У Кам'янському в той час, як і в деяких інших місцях, за зауваженням В. І. Леніна, «урядова влада була усунена і Рада робітничих депутатів дійсно функціонувала як нова державна влада».
За вказівкою Ради проводилися заходи по боротьбі з спекуляцією. В інтересах робітників 13 грудня була прийнята постанова, яка попереджувала торговців про вжиття до них найрішучіших заходів, якщо вони будуть підвищувати ціни на продовольчі товари. Рада також допомагала робітникам продуктами або грішми. Для одержання потрібних коштів Кам'янська Рада і Бойовий страйковий комітет постановили оподаткувати за класовим принципом всіх громадян селища. Тільки від
службовців та адміністрації Дніпровського заводу було одержано понад 10 тис, карбованців.
Робітничий клас та його організації мали великий вплив на життя селища і в наступні роки. Промисловий розвиток Кам'янського дуже посилився на початку XX століття. Виробництво металу на Дніпровському заводі досягло у 1913 році високих показників - 424 тис. тонн чавуну, 400 тис. тонн сталі та 328 тис. тонн прокату. На загальному фоні капіталістичного промислового зростання знижувалась питома вага і поступово втрачалось колишнє значення сільськогосподарського виробництва. Населення Кам'янського в 1913 році становило уже 40407 чол., з них тільки 20 проц. жителів працювало в сільському господарстві. Незважаючи на це, губернські установи Катеринослава, йдучи назустріч власникам Дніпровського заводу, що побоювалися збільшення податків з підприємства, не переводили його до категорії міст.
Рік у рік чисельно зростав робітничий клас, підвищувалась його політична свідомість. Нове революційне піднесення в країні викликало пожвавлення політичної боротьби і в Кам'янському. Незважаючи на поліцейські переслідування, не припиняла своєї роботи профспілка металістів, заснована ще в 1906 році. В будинку №1 по Першому Смирновському провулку (тепер Свердловський провулок), де містився комітет профспілки, завжди було багато робітників. У 1909-1910 рр. на Дніпровському заводі успішно поширювалися листівки, підготовлені більшовиками.
На квартирах більшовика І. М. Бесєдова, робітників М. Й. Зеленкевича та М. Я. Слайковського відбувалися нелегальні збори. З 1912 року в Кам'янське на адресу безпартійного робітника-котельника П. М. Бажана, який співчував більшовикам, почала надходити газета «Правда».
В 1910 році до партії вступив молодий робітник М. І. Арсенічев. З перших днів він показав себе сміливим і рішучим борцем за справу робітничого класу, талановитим організатором, одним з кращих на заводі пропагандистів та агітаторів. Згодом М. І. Арсенічев став керівкиком Кам'янської більшовицької організації.
Трохи пізніше, в 1912-1914 рр., ряди партії поповнилися передовими робітниками, серед них були С. Ф. Реденс, І. Н. Василенко, В. М. Слайковський, котельники - Ф. В. Касьянов, А. О. Безпалов, доменщик А. М. Лихоманов. Прибули з інших міст і почали працювати на Дніпровському заводі більшовики, досвідчені партійні працівники Д. І. Тюленєв, Н. О. Колюбаєв, Є. Я. Локтюхов. З їх приїздом ще більше пожвавилася партійна робота на заводі. Зокрема, за дорученням партійної організації було придбано і таємно доставлено до Кам'янського устаткування невеликої друкарні, де друкувалися листівки.
Великий вплив на діяльність Кам'янської більшовицької організації мала VI Празька партійна конференція. Серед її делегатів був і професіонал-революціонер Я. Д. Зевін, який співробітничав у лікарняній робітничій касі Дніпровського заводу, створеній у 1912 році.
В 1914 році в роботі Кам'янської організації РСДРП брали участь В. В. Шмідт. пізніше народний комісар праці СРСР, а також В. К. Аверін та Е. І. Квірінг. В Кам'янське не раз приїздив і виступав з доповідями на партійних зборах депутат IV Державної думи, більшовик Г. І. Петровський.