Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
працівникам. У серпні білогвардійці заарештували І. Шевченка, Є. Клочка, М. Станкевича та інших. Підпільники вирішили здійснити сміливу операцію по врятуванню з білогвардійських катівень своїх товаришів. Добре підготовлений партизанський загін О. П. Сельдякова зненацька напав на комендантську сотню білогвардійців. Визволивши арештованих і повнивши свій арсенал зброєю та боєприпасами, партизани без втрат зникли в дніпровських плавнях.
1 січня 1920 року в ході розгрому Денікіна на Південному фронті в Кам'янському була відновлена Радянська влада. Водночас з ревкомом тут активно діяв партійний комітет у складі Я. В. Філіпяка, А. Ю. Клочка, І. В. Васильєва.
Партійна організація Кам'янського та революційний комітет з перших днів після вигнання денікінців приділили велику увагу відбудові народного господарства. Робітничий клас узяв до своїх рук керівництво промисловим виробництвом. Вперше після Жовтневої революції на Дніпровському заводі в 1920 році було створено колегіальне управління, очолене робітником І. М. Бесєдовим. 24 лютого 1920 року була скликана конференція робітників і службовців Кам'янського. Вона звернулась до населення, пропонуючи утворити будинкові і квартальні комітети, щоб з їх допомогою «оздоровити і благоустроїти місто».
Конференція розглянула питання відбудови промисловості міста. Тут же було вирішено відновити роботу ковальської майстерні заводу для виготовлення землеробських знарядь, щоб «мати спілку робітника з селянином». Обговорюючи заходи по організації охорони здоров'я, навчання і виховання дітей, учасники конференції прийняли рішення відкрити дитячий садок для дошкільників, розпочати роботу нових трудових шкіл та вечірніх курсів для дорослих.
Конференція вітала постанову Всеукраїнського революційного комітету про визнання рівноправності української національної культури і мови з російського, підкреслюючи, що «це приведе до братерського єднання на шляху Радянського будівництва».
Партійна організація міста розгорнула серед трудящих велику політичну роботу. Авторитет її з кожним днем зростав.
На початок 1920 року в Кам'янському налічувалося всього 35 комуністів, а на кінець травня в місцевій партійній організації було 52 члени і 11 кандидатів у члени партії.
Активно допомагав комуністам в організації політичної та культосвітньої роботи серед населення комсомольський осередок міста, який на початку 1920 року об'єднував ЗО юнаків і дівчат. Багато уваги приділили комсомольці роботі серед селянської молоді, організуючи культосвітні гуртки, хати-читальні.
У виховній та організаторській роботі серед трудящих міста в ці роки значну допомогу комуністам подавали профспілкові та інші громадські організації. Велика увага приділялась залученню до політичного та виробничого життя жінок. У 1924 році, наприклад, у Кам'янському 92 жінки було обрано делегатками на жіночі збори. Під час цих зборів працювали кооперативна і професійна секції. 136 жінок були членами профспілки. 18 жінок брали активну участь у роботі міської Ради, в КНС - 31 чоловік. В кооперативних організаціях працювали 103 жінки.
Весною та влітку 1920 року багато комуністів і комсомольців міста вирушили на боротьбу проти білополяків та Врангеля. Добровольцями на Південний фронт пішли також 13 комуністів поляків - С. Озембло, В. Іванський, Ф. Долинський та інші.
За активну участь у Великій Жовтневій соціалістичній революції і громадянській війні в зв'язку з 50-річним ювілеєм Радянської влади Президія Верховної Ради Союзу РСР нагородила велику групу дніпродзеряшнців: орденом Леніна - П. М. Бойка, М. І. Начального, І. П. Нестєрова; орденом Червоного Прапора - 17 чол., орденом Трудового Червоного Прапора - 3 чол., орденом Червоної Зірки - 34 чол. і медалями - 114 чоловік.
На ознаменування закінчення громадянської війни і на честь завойованої свободи трудящі Кам'янського у 1923 році спорудили величний монумент, колона якого була увінчана статуєю Прометея, що розірвав кайдани. Автором пам'ятника був начальник будівельного цеху Дніпровського заводу архітектор і художник О. Я. Сокол. Статую Прометея відлив ливарник заводу С. В. Гречнєв.
У той час робітничий клас Кам'янського, долаючи величезні труднощі, під керівництвом Комуністичної партії відбудовував народне господарство.
Значну роль у підготовці переходу до мирного будівництва відіграли рішення VIII Всеросійського з'їзду Рад. Про завдання, поставлені з'їздом, трудящі Кам'янського дізналися від його делегатів, членів партійної організації Г. Р. Подчасової та М. І. Удовицького.
Дніпродзержинськ
Сторінка 7 з 17
Сельдяковим. Підпільна організація проводила агітаційну роботу серед населення, друкувала листівки і поширювала їх на заводі, надавала матеріальну допомогу родинам комуністів, активним радянським 1 січня 1920 року в ході розгрому Денікіна на Південному фронті в Кам'янському була відновлена Радянська влада. Водночас з ревкомом тут активно діяв партійний комітет у складі Я. В. Філіпяка, А. Ю. Клочка, І. В. Васильєва.
Партійна організація Кам'янського та революційний комітет з перших днів після вигнання денікінців приділили велику увагу відбудові народного господарства. Робітничий клас узяв до своїх рук керівництво промисловим виробництвом. Вперше після Жовтневої революції на Дніпровському заводі в 1920 році було створено колегіальне управління, очолене робітником І. М. Бесєдовим. 24 лютого 1920 року була скликана конференція робітників і службовців Кам'янського. Вона звернулась до населення, пропонуючи утворити будинкові і квартальні комітети, щоб з їх допомогою «оздоровити і благоустроїти місто».
Конференція розглянула питання відбудови промисловості міста. Тут же було вирішено відновити роботу ковальської майстерні заводу для виготовлення землеробських знарядь, щоб «мати спілку робітника з селянином». Обговорюючи заходи по організації охорони здоров'я, навчання і виховання дітей, учасники конференції прийняли рішення відкрити дитячий садок для дошкільників, розпочати роботу нових трудових шкіл та вечірніх курсів для дорослих.
Конференція вітала постанову Всеукраїнського революційного комітету про визнання рівноправності української національної культури і мови з російського, підкреслюючи, що «це приведе до братерського єднання на шляху Радянського будівництва».
Партійна організація міста розгорнула серед трудящих велику політичну роботу. Авторитет її з кожним днем зростав.
На початок 1920 року в Кам'янському налічувалося всього 35 комуністів, а на кінець травня в місцевій партійній організації було 52 члени і 11 кандидатів у члени партії.
Активно допомагав комуністам в організації політичної та культосвітньої роботи серед населення комсомольський осередок міста, який на початку 1920 року об'єднував ЗО юнаків і дівчат. Багато уваги приділили комсомольці роботі серед селянської молоді, організуючи культосвітні гуртки, хати-читальні.
У виховній та організаторській роботі серед трудящих міста в ці роки значну допомогу комуністам подавали профспілкові та інші громадські організації. Велика увага приділялась залученню до політичного та виробничого життя жінок. У 1924 році, наприклад, у Кам'янському 92 жінки було обрано делегатками на жіночі збори. Під час цих зборів працювали кооперативна і професійна секції. 136 жінок були членами профспілки. 18 жінок брали активну участь у роботі міської Ради, в КНС - 31 чоловік. В кооперативних організаціях працювали 103 жінки.
Весною та влітку 1920 року багато комуністів і комсомольців міста вирушили на боротьбу проти білополяків та Врангеля. Добровольцями на Південний фронт пішли також 13 комуністів поляків - С. Озембло, В. Іванський, Ф. Долинський та інші.
За активну участь у Великій Жовтневій соціалістичній революції і громадянській війні в зв'язку з 50-річним ювілеєм Радянської влади Президія Верховної Ради Союзу РСР нагородила велику групу дніпродзеряшнців: орденом Леніна - П. М. Бойка, М. І. Начального, І. П. Нестєрова; орденом Червоного Прапора - 17 чол., орденом Трудового Червоного Прапора - 3 чол., орденом Червоної Зірки - 34 чол. і медалями - 114 чоловік.
На ознаменування закінчення громадянської війни і на честь завойованої свободи трудящі Кам'янського у 1923 році спорудили величний монумент, колона якого була увінчана статуєю Прометея, що розірвав кайдани. Автором пам'ятника був начальник будівельного цеху Дніпровського заводу архітектор і художник О. Я. Сокол. Статую Прометея відлив ливарник заводу С. В. Гречнєв.
У той час робітничий клас Кам'янського, долаючи величезні труднощі, під керівництвом Комуністичної партії відбудовував народне господарство.
Значну роль у підготовці переходу до мирного будівництва відіграли рішення VIII Всеросійського з'їзду Рад. Про завдання, поставлені з'їздом, трудящі Кам'янського дізналися від його делегатів, членів партійної організації Г. Р. Подчасової та М. І. Удовицького.