Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
роки Великої Вітчизняної війни. Уже з кінця 20-х років Л. І. Брежнєв - на керівній роботі на найважливіших ділянках соціалістичного будівництва. На Уралі він веде активну роботу по практичному здійсненню курсу партії на колективізацію села. Після закінчення в 1935 році металургійного інституту в Дніпродзержинську всю свою енергію він віддав розвиткові радянської металургії. З 1937 року Л. І. Брежнєв - заступник голови Дніпродзержинського міськвиконкому, а потім - завідуючий відділом, секретар Дніпропетровського обласного комітету партії.
З перших днів Великої Вітчизняної війни Л. І. Брежнєв перебуває у лавах діючої армії як заступник начальника політичного управління Південного фронту, начальник політвідділу 18-ї армії, начальник політичного управління 4-го Українського фронту. Він бере участь у битвах Червоної Армії за оборону Кавказу, за визволення Чорномор'я, Криму, України, братніх європейських народів.
Після переможного завершення Великої Вітчизняної війни Л. І. Брежнєва обирають першим секретарем Запорізького, наприкінці 1947 року - Дніпропетровського обласних комітетів Комуністичної партії України. У 1950 році комуністи Молдавії обрали його першим секретарем ЦК Комуністичної парні Молдавії.
У жовтні 1952 року на XIX з'їзді партії Л. І. Брежнєва було обрано членом Центрального Комітету КПРС, а на Пленумі ЦК-кандидатом у члени Президії і секретарем Центрального Комітету КПРС. У лютому 1954 року партія посилає
Л. І. Брежнєва у Казахстан. Тут він працює другим, а потім першим секретарем ЦК КП Казахстану.
У березні 1956 року на XX з'їзді КПРС Л. І. Брежнєва знову обирають секретарем Центрального Комітету КПРС і кандидатом у члени Президії ЦК, а в червні 1957 року - членом Президії ЦК. З 1960 року Л. І. Брежнєв - Голова Президії Верховної Ради СРСР, а з червня 1963 року- також секретар ЦК КПРС. На жовтневому (1964 р.) Пленумі ЦК КПРС Л. І. Брежнєва обрано Першим секретарем Центрального Комітету КПРС, а на XXIII з'їзді КПРС - Генеральним секретарем Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу.
Всі свої знання, досвід, енергію Леонід Ілліч Брежнєв віддає справі
нашої партії і радянського народу, інтересам зміцнення і розвитку світової системи соціалізму, міжнародного комуністичного і робітничого руху.
Л. І. Прежнєв- депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат Верховної Ради РРФСР. Його не раз обирали депутатом Верховних Рад Української РСР, Молдавської РСР і Казахської РСР.
За видатні заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни і в роки мирного соціалістичного будівництва Л. І. Брежнєва удостоєно високого звання Героя Радянською Союзу та Героя Соціалістичної Праці. Його нагороджено чотирма орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни, Червоної Зірки, медалями СРСР, а також орденами і медалями ЧССР, ПНР та інших держав.
Вже у передвоєнні роки незрівнянно зріс культурно-освітній рівень трудівників міста. 15 березня 1931 року відбулось урочисте відкриття Палацу культури металургів. Велику роботу серед населення проводили працівники вечірнього комуністичного університету, Музею революції та Музею історії культури. 8 жовтня 1935 року відкрився драматичний театр. З ініціативи робітників виникли самодіяльні театральні колективи та «ТРОМ» (театр робітничої молоді).
З 1928 року почала виходити газета «Дзержинець» - орган міськкому КП(б)У та міської Ради депутатів трудящих. Крім неї, видавалося ще 7 друкованих заводських газет тиражем понад 15 тис. примірників.
Перед Великою Вітчизняною війною в місті працювало 77 бібліотек з книжковим фондом, що перевищував 300 тис. томів.
грізні роки війни трудящі міста внесли гідний вклад у справу боротьби у німецьким фашизмом. Єдністю і згуртованістю відповіли вони на заклик партії встали на захист Батьківщини. Тисячі дніпродзержинців пішли на фронт добровольцями. А ті, що лишилися вдома, працювали з подвоєною енергією. В усіх цехах Дніпровського заводу відбулися багатолюдні мітинги, на яких металурги брали нові підвищені зобов'язання. Сталевар передового в країні мартенівського цеху №3 Синиця в перший же день війни зварив плавку за 9 год. 5 хв. при нормі 10 год. 30 хв. Ще більшого успіху домігся сталевар Степанченко, який видав повновагову плавку за 8 год. 45 хв., знявши з одного квадратного метра поду печі 11 тонн сталі. Планомірно проводилися роботи по підготовці міста до оборони - тисячі людей вдень і вночі споруджували польові оборонні рубежі. Робітники добровільно записувалися в частини народного ополчення; з бойового складу міліції та працівників НКВС був сформований винищувальний батальйон.
Дніпродзержинськ
Сторінка 10 з 17
Л. І. Брежнєв належить до того покоління керівких кадрів партії, яке виросло і загартувалось в історичну епоху самовідданої боротьби радянського народу за зміцнення завоювань Великого Жовтня, побудову соціалізму в СРСР честь, свободу і незалежність радянської Батьківщини в З перших днів Великої Вітчизняної війни Л. І. Брежнєв перебуває у лавах діючої армії як заступник начальника політичного управління Південного фронту, начальник політвідділу 18-ї армії, начальник політичного управління 4-го Українського фронту. Він бере участь у битвах Червоної Армії за оборону Кавказу, за визволення Чорномор'я, Криму, України, братніх європейських народів.
Після переможного завершення Великої Вітчизняної війни Л. І. Брежнєва обирають першим секретарем Запорізького, наприкінці 1947 року - Дніпропетровського обласних комітетів Комуністичної партії України. У 1950 році комуністи Молдавії обрали його першим секретарем ЦК Комуністичної парні Молдавії.
У жовтні 1952 року на XIX з'їзді партії Л. І. Брежнєва було обрано членом Центрального Комітету КПРС, а на Пленумі ЦК-кандидатом у члени Президії і секретарем Центрального Комітету КПРС. У лютому 1954 року партія посилає
Л. І. Брежнєва у Казахстан. Тут він працює другим, а потім першим секретарем ЦК КП Казахстану.
У березні 1956 року на XX з'їзді КПРС Л. І. Брежнєва знову обирають секретарем Центрального Комітету КПРС і кандидатом у члени Президії ЦК, а в червні 1957 року - членом Президії ЦК. З 1960 року Л. І. Брежнєв - Голова Президії Верховної Ради СРСР, а з червня 1963 року- також секретар ЦК КПРС. На жовтневому (1964 р.) Пленумі ЦК КПРС Л. І. Брежнєва обрано Першим секретарем Центрального Комітету КПРС, а на XXIII з'їзді КПРС - Генеральним секретарем Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу.
Всі свої знання, досвід, енергію Леонід Ілліч Брежнєв віддає справі
нашої партії і радянського народу, інтересам зміцнення і розвитку світової системи соціалізму, міжнародного комуністичного і робітничого руху.
Л. І. Прежнєв- депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат Верховної Ради РРФСР. Його не раз обирали депутатом Верховних Рад Української РСР, Молдавської РСР і Казахської РСР.
За видатні заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни і в роки мирного соціалістичного будівництва Л. І. Брежнєва удостоєно високого звання Героя Радянською Союзу та Героя Соціалістичної Праці. Його нагороджено чотирма орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни, Червоної Зірки, медалями СРСР, а також орденами і медалями ЧССР, ПНР та інших держав.
Вже у передвоєнні роки незрівнянно зріс культурно-освітній рівень трудівників міста. 15 березня 1931 року відбулось урочисте відкриття Палацу культури металургів. Велику роботу серед населення проводили працівники вечірнього комуністичного університету, Музею революції та Музею історії культури. 8 жовтня 1935 року відкрився драматичний театр. З ініціативи робітників виникли самодіяльні театральні колективи та «ТРОМ» (театр робітничої молоді).
З 1928 року почала виходити газета «Дзержинець» - орган міськкому КП(б)У та міської Ради депутатів трудящих. Крім неї, видавалося ще 7 друкованих заводських газет тиражем понад 15 тис. примірників.
Перед Великою Вітчизняною війною в місті працювало 77 бібліотек з книжковим фондом, що перевищував 300 тис. томів.
грізні роки війни трудящі міста внесли гідний вклад у справу боротьби у німецьким фашизмом. Єдністю і згуртованістю відповіли вони на заклик партії встали на захист Батьківщини. Тисячі дніпродзержинців пішли на фронт добровольцями. А ті, що лишилися вдома, працювали з подвоєною енергією. В усіх цехах Дніпровського заводу відбулися багатолюдні мітинги, на яких металурги брали нові підвищені зобов'язання. Сталевар передового в країні мартенівського цеху №3 Синиця в перший же день війни зварив плавку за 9 год. 5 хв. при нормі 10 год. 30 хв. Ще більшого успіху домігся сталевар Степанченко, який видав повновагову плавку за 8 год. 45 хв., знявши з одного квадратного метра поду печі 11 тонн сталі. Планомірно проводилися роботи по підготовці міста до оборони - тисячі людей вдень і вночі споруджували польові оборонні рубежі. Робітники добровільно записувалися в частини народного ополчення; з бойового складу міліції та працівників НКВС був сформований винищувальний батальйон.