Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Дбаючи про відбудову промисловості, партійна організація Нікополя завжди захищала інтереси робітничого класу. Так, коли в період нової економічної політики у вересні 1922 року орендарі державних олійниць відмовилися укласти колективний договір з робітниками, повітком виділив страйковий комітет з 3 чоловік - членів профспілки харчовиків серед них один комуніст. Страйк тривав на 3 олійницях два тижні і на одному - місяць, після чого орендарі заплатило робітникам зарплату за час страйку і уклали колективний договір.
Партійна організація міста проводила велику виховну роботу серед трудящії 29 червня 1922 року повітком скликав профспілкову конференцію, на якій обговорювалися питання про міжнародне становище, хлібну позику, соціальне страхування тощо. У своїй резолюції робітники підтримали лінію радянської делегації на Генуезькій конференції. Значна увага приділялася культурному будівництву- Активну участь у багатьох ударних господарських і політичних кампаніях брали комсомольці міста. Вони налагоджували політико-виховну роботу, організовували діяльність клубів, у яких читались лекції, доповіді, працювали драмгуртки, гуртки по ліквідації неписьменності тощо. Комсомольці допомогли укомплектувати
центральну бібліотеку Нікополя, відкрили новий клуб імені загиблих комсомольців; Нікопольщини, організували в робітничих клубах читання лекцій на теми «Матерія і енергія», «Нові завоювання фізики» тощо, з атеїстичних питань, літературні вечори, присвячені творчості В. Г. Короленка, Т. Г. Шевченка, літературні суди. На початку 1923 року вони провели кампанію допомоги ув'язненим польським революціонерам, збирали кошти у місті і повіті.
Святково відзначили нікопольчани 5-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Напередодні було проведено урочисте засідання представників парткому, виконкому, місцевкомів, завкомів та військового гарнізону. 7 листопада на центральній площі відбувся парад військового гарнізону, загонів допризовників, ЧОП та міліції, великий мітинг, на якому комсомольці вручили допризовникам червоний прапор, а робітничо-селянська міліція, яка також відзначала своє 5-річчя, давала урочисту обіцянку. Потім було закладено фундамент пам'ятника загиблим за Радянську владу. Ввечері відбулося відкриття партійного клубу, були проведені мітинги на підприємствах, школах, медичних установах, самодіяльні драмгуртки виступали з виставами революційних п'єс.
На початку 30-х рр. у місті розгорнулось велике промислове будівництво. Однією з найвизначніших подій цього часу було рішення Радянського уряду про спорудження Нікопольського південнотрубного металургійного заводу (ПТЗ). 8 серпня 1931 року Президія Вищої Ради народного господарства СРСР виділила комісію для вибору місця будівництва трубного заводу. Вивчивши місцевість, комісія визнала за доцільне спорудити його на захід від Нікополя. Розгорнулися роботи по закладенню перших цехів заводу: 20 квітня 1933 року - цеху малих агрегатів, у четвертому кварталі - цеху холодного волочіння. Серед тих, хто поклав перші камені у фундамент заводу, були робітники та інженерно-технічні працівники: Ї. К. Олійников, Л. Т. Сокур, А. А. Болгарин, X. Ф. Любченко, Ф. Г. Мерехов, І. Гейко, М. І. Компанієць, Ф. І. Терехов та інші. Перший потужний компресор став до ладу 17 квітня 1935 року, наступного дня - цех малих агрегатів. Колектив його почав змагання за найшвидше освоєння проектних потужностей. 22 квітня тут прокатали 114 труб, 23 квітня - 158, 25 квітня - 196. 1 травня робітники дали країні вже 60 тонн труб.
1 липня 1935 року наказом народного комісара важкої промисловості СРСР Г. К. Орджонікідзе Нікопольський південнотрубний завод було зачислено до діючих підприємств країни. А через три роки завод завоював перше місце у всесоюзному змаганні підприємств країни за перевиконання народногосподарських планів, заводу вручили перехідний Червоний прапор Народного Комісаріату важкої промисловості СРСР та ЦК профепілки Півдня. У 1939 році Південнотрубний завод дав продукції набагато більше, ніж уся трубна промисловість царської Росії у 1913 році.
Значні зміни за роки передвоєнних п'ятирічок відбулися і на заводі ім. Леніна. Станом на 1 січня 1926 року на цьому заводі працювало всього 97 робітників. Щороку він випускав продукції на 63,5 тис. крб.2. У 30-і роки цехи заводу були реконструйовані, обладнані новим устаткуванням. Поряд з сільськогосподарськими машинами завод почав випуск пересувних транспортерів.
Дальшого розвитку набула і харчова промисловість міста. 10 травня 1933 року став до ладу новий хлібозавод потужністю в 50 тонн хліба. Перед Великою Вітчизняною війною були реконструйовані пивоварний завод і м'ясокомбінат. У 1940 році валова продукція всіх промислових підприємств міста становила 226,7 млн.
Нікополь
Сторінка 7 з 15
На 1 січня 1925 року в місті жило 9955 чоловік. Близько ЗО проц. жителів працювало у промисловості; у сільськогосподарському виробництві працювало 56,3 процента. Партійна організація міста проводила велику виховну роботу серед трудящії 29 червня 1922 року повітком скликав профспілкову конференцію, на якій обговорювалися питання про міжнародне становище, хлібну позику, соціальне страхування тощо. У своїй резолюції робітники підтримали лінію радянської делегації на Генуезькій конференції. Значна увага приділялася культурному будівництву- Активну участь у багатьох ударних господарських і політичних кампаніях брали комсомольці міста. Вони налагоджували політико-виховну роботу, організовували діяльність клубів, у яких читались лекції, доповіді, працювали драмгуртки, гуртки по ліквідації неписьменності тощо. Комсомольці допомогли укомплектувати
центральну бібліотеку Нікополя, відкрили новий клуб імені загиблих комсомольців; Нікопольщини, організували в робітничих клубах читання лекцій на теми «Матерія і енергія», «Нові завоювання фізики» тощо, з атеїстичних питань, літературні вечори, присвячені творчості В. Г. Короленка, Т. Г. Шевченка, літературні суди. На початку 1923 року вони провели кампанію допомоги ув'язненим польським революціонерам, збирали кошти у місті і повіті.
Святково відзначили нікопольчани 5-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Напередодні було проведено урочисте засідання представників парткому, виконкому, місцевкомів, завкомів та військового гарнізону. 7 листопада на центральній площі відбувся парад військового гарнізону, загонів допризовників, ЧОП та міліції, великий мітинг, на якому комсомольці вручили допризовникам червоний прапор, а робітничо-селянська міліція, яка також відзначала своє 5-річчя, давала урочисту обіцянку. Потім було закладено фундамент пам'ятника загиблим за Радянську владу. Ввечері відбулося відкриття партійного клубу, були проведені мітинги на підприємствах, школах, медичних установах, самодіяльні драмгуртки виступали з виставами революційних п'єс.
На початку 30-х рр. у місті розгорнулось велике промислове будівництво. Однією з найвизначніших подій цього часу було рішення Радянського уряду про спорудження Нікопольського південнотрубного металургійного заводу (ПТЗ). 8 серпня 1931 року Президія Вищої Ради народного господарства СРСР виділила комісію для вибору місця будівництва трубного заводу. Вивчивши місцевість, комісія визнала за доцільне спорудити його на захід від Нікополя. Розгорнулися роботи по закладенню перших цехів заводу: 20 квітня 1933 року - цеху малих агрегатів, у четвертому кварталі - цеху холодного волочіння. Серед тих, хто поклав перші камені у фундамент заводу, були робітники та інженерно-технічні працівники: Ї. К. Олійников, Л. Т. Сокур, А. А. Болгарин, X. Ф. Любченко, Ф. Г. Мерехов, І. Гейко, М. І. Компанієць, Ф. І. Терехов та інші. Перший потужний компресор став до ладу 17 квітня 1935 року, наступного дня - цех малих агрегатів. Колектив його почав змагання за найшвидше освоєння проектних потужностей. 22 квітня тут прокатали 114 труб, 23 квітня - 158, 25 квітня - 196. 1 травня робітники дали країні вже 60 тонн труб.
1 липня 1935 року наказом народного комісара важкої промисловості СРСР Г. К. Орджонікідзе Нікопольський південнотрубний завод було зачислено до діючих підприємств країни. А через три роки завод завоював перше місце у всесоюзному змаганні підприємств країни за перевиконання народногосподарських планів, заводу вручили перехідний Червоний прапор Народного Комісаріату важкої промисловості СРСР та ЦК профепілки Півдня. У 1939 році Південнотрубний завод дав продукції набагато більше, ніж уся трубна промисловість царської Росії у 1913 році.
Значні зміни за роки передвоєнних п'ятирічок відбулися і на заводі ім. Леніна. Станом на 1 січня 1926 року на цьому заводі працювало всього 97 робітників. Щороку він випускав продукції на 63,5 тис. крб.2. У 30-і роки цехи заводу були реконструйовані, обладнані новим устаткуванням. Поряд з сільськогосподарськими машинами завод почав випуск пересувних транспортерів.
Дальшого розвитку набула і харчова промисловість міста. 10 травня 1933 року став до ладу новий хлібозавод потужністю в 50 тонн хліба. Перед Великою Вітчизняною війною були реконструйовані пивоварний завод і м'ясокомбінат. У 1940 році валова продукція всіх промислових підприємств міста становила 226,7 млн.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоногригорівка
- Придніпровське
- Новопілля
- Новоіванівка
- Менжинське
- Лошкарівка
- Криничувате
- Кірове
- Дмитрівка
- Шолохове
- Покровське