Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Боротьба трудящих Павлограда проти експлуататорів набула організованого характеру на початку XX століття, коли її почала спрямовувати революційна соц'іал- демократія. Велику роль у пробудженні свідомості робітників
відігравала ленінська «Искра», яка почала надходити в Павлоград з кінця 1902 року. Про зв'язки павлоградських іскрівців з Катеринославським комітетом РСДРП в одному з своїх листів до Р. С. Землячки розповідала П. К. Крупська.
Очолюваний С. Г. Могилевським соціал-демократичний гурток, що виник у 1903 році в місті, проводив агітаційно-масову роботу серед робітників, підтримував зв'язки не тільки з Катеринославським, але й з Київським, Воронезьким, Ростовським комітетами РСДРП, від яких він одержував літературу. В середині березня 1903 року гурток поширив надруковану на гектографі першу листівку, яка закликала робітників до політичної боротьби. Друга відозва соціал-демократичної організації під назвою «До робітників Павлограда» була поширена в ковальських, слюсарних колісних майстернях у жовтні місяці. Тоді ж повітовий справник повідомляв катеринославського губернатора, що поблизу військових казарм знайдено 60 прим, листівок- «Російська с.-д. партія», «До солдатів Керч-Єнікальського полку», «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!» та інші.
Значно зріс вплив більшовиків на маси в роки першої російської революції 1905-1907 рр. На заводі Магазинера та інших підприємствах Павлограда відбулися страйки робітників, проводились багатолюдні мітинги під лозунгом - «Геть самодержавство!». Прокламації «Лист до товаришів», «Солдатська правда», «Правда про події 9 січня» та інші закликали пролетаріат «добиватися визволення від рабства капіталістичного ладу» .
Одночасно більшовики звертали велику увагу на розгортання агітмасової роботи в Керч-Єнікальському полку, що перебував у місті. Було утворено спеціальну військову групу при комітеті соціал-демократичної організації. Політична робота в армії давала відчутні наслідки. Наприкінці травня 1905 року в гарнізоні відбувся мітинг, на якому було висловлено рішучий протест проти царського самодержавства. Учасники мітингу закликали «виступити всіма ротами на захист прав солдата». Після придушення виступу його організаторів У. І. Бугайова і Н. І. Пенцика засуджено військовим судом до розстрілу, пізніше цей вирок замінено довічною каторгою. Серед засуджених на строк від 4 до 12 років каторжних робіт були солдати Т. П. Єлістратенко, С. X. Тараканов, Ф. Д. Лисоканов, А. Д. Дохненко й інші.
Революційні виступи робітників і солдатів справляли великий вплив на селянство. Активну політичну роботу в селах Мавриному, Межерічі, Вербках проводили члени соціал-демократичної організації міста - О. Абрамов, О. Однопозов, М. Покрасов, Т. Санжеревський, Т. Теліщев та інші. В кінці 1905 - навесні 1906 року в Павлоградському повіті селяни розгромили понад ЗО поміщицьких економій.
Павлоградські більшовики не припинили політичної боротьби і в роки столипінської реакції. Вже в серпні 1908 року соціал-демократична група відновила свою роботу в масах. Активними її членами були С. Прокопенко, А. Серебряников, О. Гурвич, А. Швед та інші.
Під більшовицькими лозунгами «Геть самодержавство!», «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!» відбувся першотравневий мітинг у 1912 році. Його відкрив С. Прокопенко, який розповів про кривавий злочин царизму - ленський розстріл. А. С. Швед і М. Й, Тоцький закликали робітників «згуртуватися в єдину сім'ю і мускулястим
пролетарським кулаком розбити ланцюги рабства». Всі учасники мітингу на закінчити проспівали «Марсельєзу». На маївці і мітингу було організовано збір коштів на більшовицьку газету «Правда». 20 робітників тут же її передплатили, з них троє вступили до більшовицької партії. Починаючи з 5 травня 1912 року, тобто з часу заснування газети «Правда», до міста щодня надходило її близько 300 примірників. 3а дорученням редакції сюди приїздив Д. Бєдний. В. І. Ленін високо оцінював матеріальну підтримку, яку подавали пролетаріат та бідніше селянство газеті. Він підмічав Павлоград в числі 49 міст і містечок Росії, де добре були організовані грошові збори на «Правду» в 1912 році.
Велику роботу серед трудящих проводили більшовики в роки першої світової війни. Тільки в 1916 році під їх керівництвом відбулося 15 страйків на підприємствах міста. Війна до краю загострила класові суперечності в країні і прискорила повалення царизму. На багатолюдному мітингу, організованому 4 березня 1917 року більшовиками, населення міста палко вітало перемогу Лютневої революції. Його учасинки з червоними прапорами в рядах йшли до казарм 289-го запасного полку. Солдати відразу перейшли на бік демонстрантів. У кінці дня робітничі загони почали роззброювати поліцію, звільняти заарештованих.
5 травня було створено Павлоградську Раду робітничих депутатів, з якою згодом об'єдналася Рада солдатських депутатів, обрана 10 березня 1917
Павлоград
Сторінка 2 з 12
6 церков і 1 синагога та 27 харчевень і шинків, розташованих на людних місцях.Боротьба трудящих Павлограда проти експлуататорів набула організованого характеру на початку XX століття, коли її почала спрямовувати революційна соц'іал- демократія. Велику роль у пробудженні свідомості робітників
Очолюваний С. Г. Могилевським соціал-демократичний гурток, що виник у 1903 році в місті, проводив агітаційно-масову роботу серед робітників, підтримував зв'язки не тільки з Катеринославським, але й з Київським, Воронезьким, Ростовським комітетами РСДРП, від яких він одержував літературу. В середині березня 1903 року гурток поширив надруковану на гектографі першу листівку, яка закликала робітників до політичної боротьби. Друга відозва соціал-демократичної організації під назвою «До робітників Павлограда» була поширена в ковальських, слюсарних колісних майстернях у жовтні місяці. Тоді ж повітовий справник повідомляв катеринославського губернатора, що поблизу військових казарм знайдено 60 прим, листівок- «Російська с.-д. партія», «До солдатів Керч-Єнікальського полку», «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!» та інші.
Значно зріс вплив більшовиків на маси в роки першої російської революції 1905-1907 рр. На заводі Магазинера та інших підприємствах Павлограда відбулися страйки робітників, проводились багатолюдні мітинги під лозунгом - «Геть самодержавство!». Прокламації «Лист до товаришів», «Солдатська правда», «Правда про події 9 січня» та інші закликали пролетаріат «добиватися визволення від рабства капіталістичного ладу» .
Одночасно більшовики звертали велику увагу на розгортання агітмасової роботи в Керч-Єнікальському полку, що перебував у місті. Було утворено спеціальну військову групу при комітеті соціал-демократичної організації. Політична робота в армії давала відчутні наслідки. Наприкінці травня 1905 року в гарнізоні відбувся мітинг, на якому було висловлено рішучий протест проти царського самодержавства. Учасники мітингу закликали «виступити всіма ротами на захист прав солдата». Після придушення виступу його організаторів У. І. Бугайова і Н. І. Пенцика засуджено військовим судом до розстрілу, пізніше цей вирок замінено довічною каторгою. Серед засуджених на строк від 4 до 12 років каторжних робіт були солдати Т. П. Єлістратенко, С. X. Тараканов, Ф. Д. Лисоканов, А. Д. Дохненко й інші.
Революційні виступи робітників і солдатів справляли великий вплив на селянство. Активну політичну роботу в селах Мавриному, Межерічі, Вербках проводили члени соціал-демократичної організації міста - О. Абрамов, О. Однопозов, М. Покрасов, Т. Санжеревський, Т. Теліщев та інші. В кінці 1905 - навесні 1906 року в Павлоградському повіті селяни розгромили понад ЗО поміщицьких економій.
Павлоградські більшовики не припинили політичної боротьби і в роки столипінської реакції. Вже в серпні 1908 року соціал-демократична група відновила свою роботу в масах. Активними її членами були С. Прокопенко, А. Серебряников, О. Гурвич, А. Швед та інші.
Під більшовицькими лозунгами «Геть самодержавство!», «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!» відбувся першотравневий мітинг у 1912 році. Його відкрив С. Прокопенко, який розповів про кривавий злочин царизму - ленський розстріл. А. С. Швед і М. Й, Тоцький закликали робітників «згуртуватися в єдину сім'ю і мускулястим
пролетарським кулаком розбити ланцюги рабства». Всі учасники мітингу на закінчити проспівали «Марсельєзу». На маївці і мітингу було організовано збір коштів на більшовицьку газету «Правда». 20 робітників тут же її передплатили, з них троє вступили до більшовицької партії. Починаючи з 5 травня 1912 року, тобто з часу заснування газети «Правда», до міста щодня надходило її близько 300 примірників. 3а дорученням редакції сюди приїздив Д. Бєдний. В. І. Ленін високо оцінював матеріальну підтримку, яку подавали пролетаріат та бідніше селянство газеті. Він підмічав Павлоград в числі 49 міст і містечок Росії, де добре були організовані грошові збори на «Правду» в 1912 році.
Велику роботу серед трудящих проводили більшовики в роки першої світової війни. Тільки в 1916 році під їх керівництвом відбулося 15 страйків на підприємствах міста. Війна до краю загострила класові суперечності в країні і прискорила повалення царизму. На багатолюдному мітингу, організованому 4 березня 1917 року більшовиками, населення міста палко вітало перемогу Лютневої революції. Його учасинки з червоними прапорами в рядах йшли до казарм 289-го запасного полку. Солдати відразу перейшли на бік демонстрантів. У кінці дня робітничі загони почали роззброювати поліцію, звільняти заарештованих.
5 травня було створено Павлоградську Раду робітничих депутатів, з якою згодом об'єдналася Рада солдатських депутатів, обрана 10 березня 1917
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чернявщина
- Тернівка
- Поперечне
- Олексіївка
- Олександрівка
- Новов'язівське
- Нова Русь
- Нова Дача
- Кочережки
- Жемчужне
- В'язівок
- Варварівка
- Богуслав
- Богданівка
- Троїцьке
- Межиріч
- Вербки
- Булахівка
- Юр'ївка
- Першотравенськ