Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Павлоград

Сторінка 4 з 12
В той час павлоградські загони Червоної гвардії захопили станцію, телефон, банк та інші установи. Гайдамаки поспішно від­ступили на Синельникове.
Внаслідок перемоги над націоналістичними військами 19 грудня 1917 року в Пав­лограді було встановлено Радянську владу. Через два тижні під керівництвом біль­шовиків відбулися перевибори Ради. В місті було
сформовано військово-революнійний комітет, до складу якого увійшли К. Будаков, А. Скирда та інші. Головою комітету призначено К. Воїнову.
Військово-революційний комітет і виконком Ради робітничих, селянських і сол­датських депутатів вжили енергійних заходів, щоб налагодили роботу підприємств міста: були націоналізовані великі склади, встановлено контроль за діяльністю всіх підприємств, організовано раду народного господарства. Незважаючи на саботаж власників підприємств, пущено обозний, цегельний, маслоробний заводи, працювали млини. У 1918 році до австро-німецької окупації промислові підприєм­ства міста дали державі близько 36,5 тис. крб. прибутку.
При виконкомі міськради було створено комісії - керівників підприємств і представників робітників, друкарська, аптечна, культурно-освітня, торговельна, земельна та інші. Діяв відділ соціальної допомоги безробітним, до фонду якого зі­брано близько 3 тис. крб. Робітників переселяли у квартири багатіїв, населення забезпечувалося хлібом, роботою. Міськрада піклувалась про підвищення культурно-освітнього рівня народу.
У січні 1918 року партійна організація міста послала на І Всеукраїнську селянську конференцію більшовика К. Греся, обраного там до президії конференції. Ви­ступаючи в дебатах по доповіді про владу, він рішуче заперечував проти скликання Українських Установчих зборів. «Якщо ми стоїмо за те, що праця повинна перемогти і що треба визволити всіх трудящих людей від гніту буржуазії,- сказав К. Гресь,- то ми повинні визнати тільки Раду Народних Комісарів, тільки Радянську владу. Ось чому пропоную вітати Радянську владу і Центральний Виконавчий Комітет Рад на Україні».
Вірним помічником партійного комітету в боротьбі за зміцнення Радянської влади була молодь. 23 грудня 1917 року був створений ініціативний комітет, а в січні відбулися організаційні комсомольські збори. Першими комсомольцями міста були М. Близнюк, І. Морозов, І. Кизя, А. Різниченко, Б. Кузнецов, В. Кузнецова, Д. Хапутін, П. Загребельний та інші. Секретарем Комуністичної Спілки Молоді обрано П. Загребельного.
Окупація Павлограда 10 квітня 1918 року австро-німецькими загарбниками перервала мирне будівництво. Партійна організація, що пішла в підпілля, готу­вала трудящих міста та повіту до збройної боротьби з інтервентами. Керівкиками її були - Ю. Миронов, Б. Кузнецов, В. Кузнецова, І. Ольшанський, Л. Ольшанська та інші. Встановлено були зв'язки з партійними осередками сіл Межеріча, Булачівки, Вербок, очолюваними Г. С. Кучеренком, М. М. Хвостенком, В. С, Будинським, Чаплигіним. Особливої сили набрала партизанська боротьба проти німець­ких окупантів і гетьманців у жовтні 1918 року. В повідомленні інформаційного бюро Військово-революційного штабу в грудні 1918 року про хід повстанської боротьби говорилося, що Павлоград перебуває в оточенні повстанців. Більшовики міста та штаб ревкому вжили всіх заходів, щоб об'єднати розрізнені сили робітників і селян у батальйони і полки. Особливо відзначився в боротьбі з окупантами 9-й Павлоград­ський селянський полк.
Важливе значення в мобілізації революційних сил мала проведена в день річниці Жовтневої революції у селі Межерічі партійна конференція. Заслухавши інформацію про II з'їзд КПбУ, вона обрала повітовий партійний комітет і ревком. Командиром усіх зведених повстанських загонів Павлоградщини було призначено Д. В. Бузюна. До Межеріча, де був штаб Павлоградського ревкому, для надання практичної до­помоги в організації партійної роботи серед повстанців Катеринославський губком направив А. Дискантова і Л. Хлівного. Виконуючи рішення партконференції, рев­ком розробив план знищення німецького гарнізону, що складався з полку німецьких солдатів, одної батареї і загону гайдамаків - 200 чол.
Партизанські загони спочатку повели бої за села Булахівку, Карабинівку і Межеріч. Потім під виглядом селян, що прибули на базар, до міста пробралось
близько 100 добре озброєних підпільників. Підтягнувши свої сили і оточивши Павлоград, повстанці вимагали від ворога капітуляції. Але інтервенти відхилили ультиматум. Тоді 12 грудня 1918 року, перейшовши в наступ, загони повстанців силою оволоділи містом.
Після відновлення Радянської влади був сформований Павлоградський революційний полк під командуванням В. С. Будинського, який, залишивши місто, разом з синельниківськими партизанами переслідував далі окупантів. Скориставшись такою обставиною, Павлоград захопили петлюрівці. Але їх незабаром вибили з міст партизанські загони під командуванням Чоботарьова, Кучеренка і Логвиненка. В той час об'єднані військові сили павлоградців, влившись до партизанського з'єднання під командуванням Г. О. Колоса, вели бої за визволення станції Лозова.




Павлоград