Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
авіадивізія,
269-й окремий саперний батальйон, які дістали назву «Павлоградських», Особливо відзначились бійці 180-го полку під командуванням Ф. В. Чайки.
У боротьбі проти гітлерівських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної Війни в тилу ворога геройськи проявило себе багато павлоградців. Це - кулеметнник,- Герой Радянського Союзу І. С. Перехота, розвідниця Лідія Мартищенко. Високе звання Героя Радянського Союзу присвоєно за форсування Дніпра М. Є. Гаркуші. С. Д. Довгополому, В. Я. Горішному, К. К. Дитюку, за форсування Прип'яті - . І. Р. Косяку, льотчику І, І. Зинов'єву - за 9 збитих, 83 знищених на землі літаки, 101 успішних бойових вильотів.
Німецько-фашистські загарбники перетворили Павлоград на руїни. Було знищено 1524 житлових будинки, 98 громадських та культосвітніх приміщень, 277 інших споруд. Загальні збитки, завдані місту, становили майже 400 млн. крб. Від рук гітлерівських варварів загинуло 11 672 чол., в т. ч. 3415 військовополонених, вигнано в рабство 5980 чоловік.
З перших днів визволення партійна та громадські організації міста приділяли особливу увагу відбудові тих підприємств, які давали продукцію для потреб фронту. Вже 14 жовтня 1943 року став до ладу обозно-механічний завод.
Через рік після визволення від окупантів став до ладу силікатний завод, директором якого був В. І. Далецький, учасник штурму Зимового палацу, що працював на цій посаді й до війни. Партійна організація очолила патріотичний рух трудящих на відбудову виробництва. 85 проц. цього колективу становили жінки. За перші успіхи і дальше збільшення потужностей підприємства колектив працівників нагороджено Почесною Грамотою Міністерства шляхів сполучення, а його директор В. І. Далецький і секретар парторганізації П. С. Катренко - значками «Відмінника-будівельника». У всесоюзному соціалістичному змаганні колективу не раз присуджувались премії ВЦРПС і Міністерства шляхів сполучення. Швидко відбудовувались підприємства легкої промисловості. У липні 1944 року почав працювати борошномельний завод. Через три роки він уяад переробляв зерна 100-120 тонн за добу. За короткий час стали до ладу 20 заводів і промислових артілей. Уже в 1944 році всі підприємства місцевої промисловості на три місяці раніше строку виконали річну програму. Відбудовувався житловий фонд, капітально ремонтувались тисячі квартир.
Самовіддано працювали на відбудові шкіл і лікарень вчителі та медпрацівники міста.
Через 13 днів після визволення почались заняття в 1-4, а з 10 жовтня - в 5-7 класах. В наступному навчальному році в місті працювало 7 шкіл, в яких навчалося 2596 учнів. При активній участі громадськості міста, особливо молоді, в 1947 ропі було відбудовано 3 клуби, 2 літні театри, міський кінотеатр, 2 кіноустановки,
2 водні станції, 3 парки. Відновили роботу 11 бібліотек з книжковим фондом 19 тис. примірників.
У післявоєнні роки Павлоград зростав як промисловий і культурний центр. Трудящі міста успішно виконали план першої післявоєнної п'ятирічки - по союзній промисловості - на 114,3, республіканській - 102,9, місцевій- 107,8 процента.
3 року в рік збільшувався випуск надпланової продукції. Якщо в 1950 році її вироблено на 3,9 млн., у 1956 році - 13,4 млн., то в 1965 році - на 2 млн. 164 тис. карбованців у цінах 1961 року. Побудовано багато нових і повністю реконструйовано довоєнні промислові підприємства, зокрема - завод ливарних машин, швейну і меблеву фабрики, промкомбінат, ремзавод, завод продтоварів, пивоварний завод, комбінат виробничих підприємств та інші.
За роки семирічки прокладено нові залізниці з Павлограда на Новомосковськ, Червоноармійськ, Ароматне. Електрифіковано дільницю колії Лозова-Павлоград-
Синельникове довжиною 85 кілометрів. Побудовано і введено до ладу діючих підприємств холодильник на 500 тонн продукції. З 1959 року повністю реконструйовано завод «Хіммаш», який у 1965 році дав продукції на суму 5,5 млн. карбованців.
Рішення XXIII з'їзду КПРС, який прийняв директиви по розвитку народного господарства СРСР на 1966-1970 рр., викликали у трудящих Павлограда нову хвилю трудового піднесення. Розгорнувши соціалістичне змагання за дострокове виконання плану другого року нової п'ятирічки і соціалістичних зобов'язань, взлтл на честь 50-річчя Жовтня, трудящі міста успішно виконали їх, виробивши надпланової продукції на суму понад 7 млн. карбованців. Річні завдання завершиш всі промислові підприємства. Проти минулого року загальний обсяг виробництва збільшився на 11 процентів. Колектив заводу «Хіммаш» понад план випустив обладнання на суму 230 тис. карбованців.
Павлоград
Сторінка 9 з 12
Остаточно Павлоград визволено Червоною Армією 18 вересня 1943 року. В боях за місто брали участь 60-а гвардійська стрілецька дивізія, 172-а- стрілецька дивізія, 305-а штурмова авіаційна дивізія, 288-а винищувальна 269-й окремий саперний батальйон, які дістали назву «Павлоградських», Особливо відзначились бійці 180-го полку під командуванням Ф. В. Чайки.
У боротьбі проти гітлерівських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної Війни в тилу ворога геройськи проявило себе багато павлоградців. Це - кулеметнник,- Герой Радянського Союзу І. С. Перехота, розвідниця Лідія Мартищенко. Високе звання Героя Радянського Союзу присвоєно за форсування Дніпра М. Є. Гаркуші. С. Д. Довгополому, В. Я. Горішному, К. К. Дитюку, за форсування Прип'яті - . І. Р. Косяку, льотчику І, І. Зинов'єву - за 9 збитих, 83 знищених на землі літаки, 101 успішних бойових вильотів.
Німецько-фашистські загарбники перетворили Павлоград на руїни. Було знищено 1524 житлових будинки, 98 громадських та культосвітніх приміщень, 277 інших споруд. Загальні збитки, завдані місту, становили майже 400 млн. крб. Від рук гітлерівських варварів загинуло 11 672 чол., в т. ч. 3415 військовополонених, вигнано в рабство 5980 чоловік.
З перших днів визволення партійна та громадські організації міста приділяли особливу увагу відбудові тих підприємств, які давали продукцію для потреб фронту. Вже 14 жовтня 1943 року став до ладу обозно-механічний завод.
Через рік після визволення від окупантів став до ладу силікатний завод, директором якого був В. І. Далецький, учасник штурму Зимового палацу, що працював на цій посаді й до війни. Партійна організація очолила патріотичний рух трудящих на відбудову виробництва. 85 проц. цього колективу становили жінки. За перші успіхи і дальше збільшення потужностей підприємства колектив працівників нагороджено Почесною Грамотою Міністерства шляхів сполучення, а його директор В. І. Далецький і секретар парторганізації П. С. Катренко - значками «Відмінника-будівельника». У всесоюзному соціалістичному змаганні колективу не раз присуджувались премії ВЦРПС і Міністерства шляхів сполучення. Швидко відбудовувались підприємства легкої промисловості. У липні 1944 року почав працювати борошномельний завод. Через три роки він уяад переробляв зерна 100-120 тонн за добу. За короткий час стали до ладу 20 заводів і промислових артілей. Уже в 1944 році всі підприємства місцевої промисловості на три місяці раніше строку виконали річну програму. Відбудовувався житловий фонд, капітально ремонтувались тисячі квартир.
Самовіддано працювали на відбудові шкіл і лікарень вчителі та медпрацівники міста.
Через 13 днів після визволення почались заняття в 1-4, а з 10 жовтня - в 5-7 класах. В наступному навчальному році в місті працювало 7 шкіл, в яких навчалося 2596 учнів. При активній участі громадськості міста, особливо молоді, в 1947 ропі було відбудовано 3 клуби, 2 літні театри, міський кінотеатр, 2 кіноустановки,
2 водні станції, 3 парки. Відновили роботу 11 бібліотек з книжковим фондом 19 тис. примірників.
У післявоєнні роки Павлоград зростав як промисловий і культурний центр. Трудящі міста успішно виконали план першої післявоєнної п'ятирічки - по союзній промисловості - на 114,3, республіканській - 102,9, місцевій- 107,8 процента.
3 року в рік збільшувався випуск надпланової продукції. Якщо в 1950 році її вироблено на 3,9 млн., у 1956 році - 13,4 млн., то в 1965 році - на 2 млн. 164 тис. карбованців у цінах 1961 року. Побудовано багато нових і повністю реконструйовано довоєнні промислові підприємства, зокрема - завод ливарних машин, швейну і меблеву фабрики, промкомбінат, ремзавод, завод продтоварів, пивоварний завод, комбінат виробничих підприємств та інші.
За роки семирічки прокладено нові залізниці з Павлограда на Новомосковськ, Червоноармійськ, Ароматне. Електрифіковано дільницю колії Лозова-Павлоград-
Синельникове довжиною 85 кілометрів. Побудовано і введено до ладу діючих підприємств холодильник на 500 тонн продукції. З 1959 року повністю реконструйовано завод «Хіммаш», який у 1965 році дав продукції на суму 5,5 млн. карбованців.
Рішення XXIII з'їзду КПРС, який прийняв директиви по розвитку народного господарства СРСР на 1966-1970 рр., викликали у трудящих Павлограда нову хвилю трудового піднесення. Розгорнувши соціалістичне змагання за дострокове виконання плану другого року нової п'ятирічки і соціалістичних зобов'язань, взлтл на честь 50-річчя Жовтня, трудящі міста успішно виконали їх, виробивши надпланової продукції на суму понад 7 млн. карбованців. Річні завдання завершиш всі промислові підприємства. Проти минулого року загальний обсяг виробництва збільшився на 11 процентів. Колектив заводу «Хіммаш» понад план випустив обладнання на суму 230 тис. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чернявщина
- Тернівка
- Поперечне
- Олексіївка
- Олександрівка
- Новов'язівське
- Нова Русь
- Нова Дача
- Кочережки
- Жемчужне
- В'язівок
- Варварівка
- Богуслав
- Богданівка
- Троїцьке
- Межиріч
- Вербки
- Булахівка
- Юр'ївка
- Першотравенськ