Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Синельникове

подвиги високого звання Героя Радян­ського Союзу були удостоєні гвардії капітан Д. Ф. Бараболкін і старшина І. Ф. Трушев.
Влітку 1943 року, коли почався стрімкий наступ Червоної Армії, гітлерівці
вперто трималися за Синельникове і Новомосковськ, маючи на меті затримати тут радянські війська на шляху до Дніпра. Зі сходу Синельникове прикривали оборонні рубежі.
19 вересня війська Південно-Західного фронту вступили на територію Синельніківського району, визволивши село Писарівку. Поблизу Синельникового вони зустріли сильний вогонь противника. Однак піхота, посилена танками і броньови­ками, форсувала річку Терсу і перерізала залізницю на Славгород.
Німецьке командування повернуло в бік Славгорода всі свої сили, прикривши південно-східну частину міста щільним загороджувальним вогнем. Тоді командир однієї з радянських частин здійснив несподіваний для ворога маневр: різко повернув на південний захід, в обхід міста і тим самим відвернув на себе основні вогняні засоби противника. Скориставшися з цього, стрілецькі частини перейшли в атаку з північно-східної сторони і вступили на станцію Синельникове-І. Знищивши багато живої сили і техніки ворога, радянські війська захопили на залізничному вузлі чимало паровозів, вагонів, платформ. 21 вересня 1943 року Синельникове було визволене від фашистської окупації.
В боях за визволення міста відзначилися частини 25-ї і 333-ї стрілецьких дивізій. Наказом Верховного Головнокомандуючого від 23 вересня цим дивізіям було при­своєно почесне найменування «Синельниківських».
Німецько-фашистські окупанти майже повністю зруйнували місто. В руїнах лежали промислові підприємства, паровозне і вагонне депо. Були виведені з ладу водонапірні колонки, в багатьох місцях знищено залізничне полотно. Окупати висадили в повітря 6 шкіл, 3 кінотеатри, 4 клуби, готель, дитячі садки, сотні житло­вих будинків. Комунальному господарству було завдано збитків на суму 148 млн. карбованців.
Відразу ж після визволення міста почалося відновлення партійних і радян­ських органів. Районну партійну організацію очолив спочатку М. І. Мірошниченко, а через деякий час - В. О. Вакуленко. Почали працювати районні та міські уста­нови.
Партійна організація провела велику і напружену роботу по мобілізації трудя­щих на якнайшвидшу відбудову господарства міста. Першочерговим завданням було відновлення роботи залізничного вузла. Особливу активність виявили комсомольці і молодь. Близько 4500 молодих ентузіастів взяли участь у роботах на залізничному вузлі. За короткий строк було відновлено 62 км головної колії, 32 стрілочних переводи, водокачку. За активну участь у відбудові залізничного вузла комсомольську організацію вузла нагородили Почесною грамотою ЦК ВЛКСМ; вона одерясала також другу республіканську грошову премію. Завдяки наполегливій праці трудящих залізничний вузол швидко став до ладу. Вже в перших числах жовтня 1943 року через Синельникове пішли поїзди. У жовтні в місті почали працювати електростан­ція, млин, пекарня, маслозавод, їдальня.
Жителі Синельникового активно включились у широкий патріотичний рух по збору коштів на будівництво танкових колон і бойових ескадрилій. Лише за перші два тижні вони внесли на будівництво танкової колони «Радянська Україна» понад 8 тис. крб. Загалом трудящі району зібрали на будівництво цієї колони 3737 тис. карбованців, за що дістали подяку Верховного Головнокомандуючого. До 26-роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції трудящі міста вручили бійцям і командирам Синельниківських дивізій подарунки.
Колективи промислових підприємств і працівники залізничного транспорту по­давали шефську допомогу трудівникам села. Робітники вагонного депо працювали на відбудові МТС, ремонтували сільськогосподарську техніку.
Тисячі трудящих виходили на неділь­ники по очищенню території та відбудові промисловості і транспорту. В максимально короткі строки вводилися в дію важливі об'єкти. На початку 1944 року стало до ладу паровозне депо. 21 квітня достроково було пущено в експлуатацію ковальський цех за­воду ім. Комінтерну. Вже до 1 травня під­приємство дало першу продукцію.
Наполегливо працювали залізничники. Колектив станції Синельникове-1, застосу­вавши передовий метод швидкісної обробки поїздів, випередивши графік, відправив 734 поїзди. В складних умовах тут було наван­тажено 2486 і вивантажено понад 3 тис. ва­гонів. Працівники станції в позаурочний час відпрацювали понад 9 тисяч людино-годин. За зразкову роботу 164 залізничники були нагороджені почесними значка­ми. У всесоюзному соціалістичному змаганні 1944 року колектив вагонного депо Синельникове-І вийшов переможцем і одержав премію. Рішенням ВЦРПС і НКШС колективу 23-ї дистанції колії було присуджено перехідний Червоний прапор.
На підприємствах міста поширився патріотичний рух за дострокове виконання плану першої післявоєнної п'ятирічки. Вже в листопаді 1949 року




Синельникове