Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
прапорами райкому КП України і райвиконкому, ряд підприємств занесено до районної Книги пошани. В багато міст нашої Батьківщини надходить продукція синельниківських підприємств. Вироби Синельниківського консервного заводу в 1967 році експортувалися в Югославію, Польщу, ФРН та ряд інших країн
Європи.
Синельникове невпинно зростає. Велику увагу благоустрою міста, поліпшенню побутового обслуговування населення, розширеною комунального господарства приділяє міська Рада депутатів трудящих. Тільки в 1966 році у місті введено в дію 4 тис. кв. м житлової площі. В останні роки споруджено багато громадських будівель: приміщення середніх шкіл № 1 і 4, міськради, музичної школи, дитячої бібліотеки. Значно розширилось комунальне господарство. Протяжність водопровідної
лінії досягла 49 км. Прокладено шосейні дороги до консервного і фарфорового заводів, заасфальтовано десятки тисяч квадратних метрів тротуарів. У 1966 році на благоустрій міста було витрачено 200 тис. крб. Всі вулиці обсаджені деревами, будинки потопають в зелені. В центрі міста розташовані дитячий парк ім. В. І. Леніна і міській парк, які є улюбленими місцями відпочинку трудящих. На західній околиці закладено 2 нові парки.
Значну роботу проведено по електрифікації. Споруджено високовольтну лінію електропередачі Придніпровськ-Синельникове, яка повністю забезпечила потреби міста в електроенергії. Капітальні вкладення на електрифікацію міста з 1952 по 1962 рік збільшилися в 10 разів, а число абонентів, які користуються послугами міської електромережі,- в 3,6 раза.
Місто повністю радіофіковане. Якщо в 1932 році тут було лише 250 радіоточок, то тепер в особистому користуванні жителів налічується 2815 радіоприймачів і понад 1,5 тис. телевізорів. У 1964 році стала до ладу автоматична телефонна станція.
Товарооборот торговельної сітки міста, яка включає 67 магазинів, 18 підприємств громадського харчування, в 1966 році становив 15,6 млн. карбованців.
і місті працює 70 лікарів і понад 200 працівників середнього медичного персоналу. Тут є 2 стаціонарних лікувальних заклади, 2 поліклініки, 2 дитячі консультації. З аптеки. Крім того, на підприємствах відкрито 7 медичних пунктів. Є 6 дитячих садків та 5 дитячих ясел.
Понад 60 проц. міського бюджету витрачається на охорону здоров'я, дитячі дошкільні заклади, розвиток фізкультури, освіту. У 5 середніх і восьмирічній школах па знається 5090 учнів. В 4 вечірніх школах робітничої молоді без відриву від виробництва здобувають освіту понад тисячу робітників і службовців. У школах працює майже 300 досвідчених вчителів. Багато з них є майстрами педагогічної справи, вмілими вихователями підростаючого покоління. Серед них - заслужена вчителька школи Української РСР О. І. Рожко нагороджена за бездоганну роботу орденом Леніна. За успіхи, досягнуті у навчанні і вихованні дітей, 32 вчителі відзначені почесними значками «Відмінник народної освіти», а 9 нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Велику допомогу у вихованні дітей подають позашкільні дитячі заклади - Будинок піонерів, дитяча музична школа, в якій навчається 230 дітей. В 1964 році дитячий хор музичної школи зайняв перше місце на республіканському конкурсі в Києві. Хор районного Будинку культури завоював почесне звання народної академічної капели.
До послуг жителів міста 2 міські бібліотеки, книжковий фонд яких налічує близько 120 тис. прим. політичної, художньої, технічної та іншої літератури. Крім того, е бібліотеки при клубах, школах, окремих підприємствах. Трудящі передплачують 31 тис. прим, газет і журналів.
В місті діють 2 клуби, широкоекранні кінотеатри «Перемога» і «Україна», літній кінотеатр. При клубах працюють гуртки художньої самодіяльності, учасники яких виступають не тільки перед жителями міста, а й часто виїздять з концертами в села району.
Традиційними для сипельниківців стали спортивні свята, свята весни і осені.
Щороку в серпні відзначається річниця визволення міста від німецько-фашистських загарбників. В ці дні синельниківці зустрічають дорогих гостей - делегації воїнів гвардійської Синельниково-Будапештської червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії ім. Чапаєва, яка брала участь у визволенні міста восени 1943 року. Багато юнаків району проходять військову службу в прославленій дивізії, примножуючи традиції своїх батьків.
Міцна дружба склалася між жителями Синельникового і чехословацького містечка Їнце. В 1905 році вони стали містами-побратимами. В грудні 1965 року делегація Синельниківської міськради у складі М. В. Власенка, В. І. Косої та В. М. Юрченка відвідала Чехословаччину. Влітку 1967 року в Синельникове приїздила делегація народного вибору Їнце. Синельниківці
Синельникове
Сторінка 10 з 12
Переможці в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня - завод ім. Комінтерну та локомотивне депо - нагороджені пам'ятними Європи.
Синельникове невпинно зростає. Велику увагу благоустрою міста, поліпшенню побутового обслуговування населення, розширеною комунального господарства приділяє міська Рада депутатів трудящих. Тільки в 1966 році у місті введено в дію 4 тис. кв. м житлової площі. В останні роки споруджено багато громадських будівель: приміщення середніх шкіл № 1 і 4, міськради, музичної школи, дитячої бібліотеки. Значно розширилось комунальне господарство. Протяжність водопровідної
лінії досягла 49 км. Прокладено шосейні дороги до консервного і фарфорового заводів, заасфальтовано десятки тисяч квадратних метрів тротуарів. У 1966 році на благоустрій міста було витрачено 200 тис. крб. Всі вулиці обсаджені деревами, будинки потопають в зелені. В центрі міста розташовані дитячий парк ім. В. І. Леніна і міській парк, які є улюбленими місцями відпочинку трудящих. На західній околиці закладено 2 нові парки.
Значну роботу проведено по електрифікації. Споруджено високовольтну лінію електропередачі Придніпровськ-Синельникове, яка повністю забезпечила потреби міста в електроенергії. Капітальні вкладення на електрифікацію міста з 1952 по 1962 рік збільшилися в 10 разів, а число абонентів, які користуються послугами міської електромережі,- в 3,6 раза.
Місто повністю радіофіковане. Якщо в 1932 році тут було лише 250 радіоточок, то тепер в особистому користуванні жителів налічується 2815 радіоприймачів і понад 1,5 тис. телевізорів. У 1964 році стала до ладу автоматична телефонна станція.
Товарооборот торговельної сітки міста, яка включає 67 магазинів, 18 підприємств громадського харчування, в 1966 році становив 15,6 млн. карбованців.
і місті працює 70 лікарів і понад 200 працівників середнього медичного персоналу. Тут є 2 стаціонарних лікувальних заклади, 2 поліклініки, 2 дитячі консультації. З аптеки. Крім того, на підприємствах відкрито 7 медичних пунктів. Є 6 дитячих садків та 5 дитячих ясел.
Понад 60 проц. міського бюджету витрачається на охорону здоров'я, дитячі дошкільні заклади, розвиток фізкультури, освіту. У 5 середніх і восьмирічній школах па знається 5090 учнів. В 4 вечірніх школах робітничої молоді без відриву від виробництва здобувають освіту понад тисячу робітників і службовців. У школах працює майже 300 досвідчених вчителів. Багато з них є майстрами педагогічної справи, вмілими вихователями підростаючого покоління. Серед них - заслужена вчителька школи Української РСР О. І. Рожко нагороджена за бездоганну роботу орденом Леніна. За успіхи, досягнуті у навчанні і вихованні дітей, 32 вчителі відзначені почесними значками «Відмінник народної освіти», а 9 нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Велику допомогу у вихованні дітей подають позашкільні дитячі заклади - Будинок піонерів, дитяча музична школа, в якій навчається 230 дітей. В 1964 році дитячий хор музичної школи зайняв перше місце на республіканському конкурсі в Києві. Хор районного Будинку культури завоював почесне звання народної академічної капели.
До послуг жителів міста 2 міські бібліотеки, книжковий фонд яких налічує близько 120 тис. прим. політичної, художньої, технічної та іншої літератури. Крім того, е бібліотеки при клубах, школах, окремих підприємствах. Трудящі передплачують 31 тис. прим, газет і журналів.
В місті діють 2 клуби, широкоекранні кінотеатри «Перемога» і «Україна», літній кінотеатр. При клубах працюють гуртки художньої самодіяльності, учасники яких виступають не тільки перед жителями міста, а й часто виїздять з концертами в села району.
Традиційними для сипельниківців стали спортивні свята, свята весни і осені.
Щороку в серпні відзначається річниця визволення міста від німецько-фашистських загарбників. В ці дні синельниківці зустрічають дорогих гостей - делегації воїнів гвардійської Синельниково-Будапештської червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії ім. Чапаєва, яка брала участь у визволенні міста восени 1943 року. Багато юнаків району проходять військову службу в прославленій дивізії, примножуючи традиції своїх батьків.
Міцна дружба склалася між жителями Синельникового і чехословацького містечка Їнце. В 1905 році вони стали містами-побратимами. В грудні 1965 року делегація Синельниківської міськради у складі М. В. Власенка, В. І. Косої та В. М. Юрченка відвідала Чехословаччину. Влітку 1967 року в Синельникове приїздила делегація народного вибору Їнце. Синельниківці
Дивиться також інші населені пункти району:
- Старовишневецьке
- Рудево-Миколаївка
- Раївка
- Миролюбівка
- Мар'ївка
- Майське
- Луб'янка
- Кислянка
- Іларіонове
- Зайцеве
- Дерезувате
- Варварівка
- Новоолександрівка
- Славгород
- Роздори