Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
депутатів підкреслювали, що вони будуть «рішуче, послідовно і неухильно проводити в життя лозунги великої пролетарсько-селянської революції».
4 січня 1918 року відбувся розширений пленум Катеринославської Ради, в роботі якого взяв участь Г. К. Орджонікідзе, представник ЦК партії та уряду РРФСР на Україні. 24 лютого на міській конференції фабрично-заводських комітетів було створено центральну раду фабзавкомів. Здійснювалася націоналізація великих підприємств. 16(29) березня зокрема був націоналізований Брянський металургійний завод.
11 січня 1918 року президія Катеринославської Ради робітничих і солдатських депутатів прийняла рішення про створення в місті «для охорони громадської безпеки і революційного порядку» радянської міліції, а 25 лютого - про відновлення нормальної роботи шкіл, лікарень, телеграфної сітки.
Велика робота проводилася по організації збройних сил республіки. 21 січня збори Катеринославської партійної організації заявили, що Червона Армія повинна бути створена на добровільних засадах з товаришів, які усвідомлюють «проти чого і за що вони боротимуться». Чимало загонів, сформованих з катеринославських робітників, направлялися на боротьбу проти каледінсько-кадетської контрреволюції. Ще в другій половині грудня|з Катеринослава вирушив Брянський загін у складі і 300 чоловік. Особливо посилилася діяльність по і створенню збройних загонів, коли на Україну повели наступ австро-німецькі окупанти. 5 березня 1918 року загальноміський комітет РСДРП(б) разом з партійним активом міста схвалив лінію ЦК та Раднаркому РРФСР щодо Брестського миру і прийняв рішення мобілізувати всіх комуністів до Червоної Армії для відсічі ворогові.
9 березня до міста переїхали Народний Секретаріат і ЦВК Рад України. У Катеринославі Український радянський уряд підготував та скликав II Всеукраїнський з'їзд Рад, який відбувся 17-19 березня в будинку Зимового театру (тепер тут театр російської драми). На з'їзді були представлені делегати майже від усіх Рад України. Газета «Донецкий пролетарий» писала, що делегати, які приїхали «на Всеукраїнський з'їзд Рад, настроєні революційно». Від трудящих міста їх вітав голова Катеринославської Ради Е. І. Квірінг. З'їзд відіграв велику роль в мобілізації сил трудящих України на боротьбу з німецькими загарбниками та їх наймитами - українськими буржуазними націоналістами.
23 березня був організований надзвичайний штаб по обороні Катеринослава на чолі з В. К. Аверіним. Штаб докладав багато зусиль, щоб спинити окупантів, які наприкінці березня дуя?е близько підійшли до міста. Терміново створювалися загони з робітників, які тут же вступали у бій з ворогом. На добровільних засадах з революційних солдатів старої армії в місті було організовано 1-й Катеринославський радянський полк, який хоробро бився з окупантами на підступах до міста, а потім біля Кривого Рога, під Синельниковим, на Дону і Волзі. Катеринослав захищали також Латиський загін, 1-й Катеринославський батальйон, партизанський загін М. М. Майорова, 1-й робітничо-селянський дивізіон, Маріупольський зведений загін та інші частини. В ряди захисників міста влився також сформований Серднчем та Дмитрієвичем сербський загін.
1 квіеня 1018 року німецько-австрійські війська захопили Катеринослав. Багато трудівників міста загинуло від рук окупантів та їх буржуазно-націоналістичних прислужників. Лютували військово-нольові суди. Внаслідок згортання роботи підприємств в місті зростала кількість безробітних. У травні їх налічувалося до 50 тис. чол. Тільки на брянському заводі з 15175 робітників залишилося 3000 чол. Грубо зневажаючи культуру українського народу, австро-німецькі загарбники влаштували станцію у головному корпусі гірничого інституту.
Організаторами боротьби трудящих міста проти окупаційного режиму та гетьманщини були більшовики, які залишились у тилу ворога. Наприкінці квітня створено міський партійний комітет у складі І. К. Амосова, Г. С. Биченка, Л. і І. Марюна, А. М. Колтуна та інших. У підпіллі працювала і Рада робітничих депутатів. 0 квітня 1918 року вийшов перший номер підпільної більшовицької газети «Молот». Перше травня 1918 року трудящі Катеринослава відзначили масовою демонстрацією.
Керуючись рішенням І з'їзду КП(б)У, в роботі якого від Катеринославської партійної організації взяли участь 29 делегатів, більшовики створили в місті, крім губернського, районні ревкоми - Нижньодніпровський, Кайдацький, Фабрично- Чечелівський. Було встановлено зв'язки з повітами.
Могутнього удару окупантам та гетьманщині завдав всеукраїнський страйк залізничників, до якого робітники Катеринославського залізничного вузла включилися 19 липня 1918 року. 12 листопада страйкували робітники всіх великих
Дніпропетровськ
Сторінка 12 з 32
Відразу після перемоги збройного повстання почалася велика робота по зміцненню в місті органів Радянської влади. В одному із своїх звернень Катеринославський комітет більшовиків і Рада робітничих та солдатських4 січня 1918 року відбувся розширений пленум Катеринославської Ради, в роботі якого взяв участь Г. К. Орджонікідзе, представник ЦК партії та уряду РРФСР на Україні. 24 лютого на міській конференції фабрично-заводських комітетів було створено центральну раду фабзавкомів. Здійснювалася націоналізація великих підприємств. 16(29) березня зокрема був націоналізований Брянський металургійний завод.
11 січня 1918 року президія Катеринославської Ради робітничих і солдатських депутатів прийняла рішення про створення в місті «для охорони громадської безпеки і революційного порядку» радянської міліції, а 25 лютого - про відновлення нормальної роботи шкіл, лікарень, телеграфної сітки.
Велика робота проводилася по організації збройних сил республіки. 21 січня збори Катеринославської партійної організації заявили, що Червона Армія повинна бути створена на добровільних засадах з товаришів, які усвідомлюють «проти чого і за що вони боротимуться». Чимало загонів, сформованих з катеринославських робітників, направлялися на боротьбу проти каледінсько-кадетської контрреволюції. Ще в другій половині грудня|з Катеринослава вирушив Брянський загін у складі і 300 чоловік. Особливо посилилася діяльність по і створенню збройних загонів, коли на Україну повели наступ австро-німецькі окупанти. 5 березня 1918 року загальноміський комітет РСДРП(б) разом з партійним активом міста схвалив лінію ЦК та Раднаркому РРФСР щодо Брестського миру і прийняв рішення мобілізувати всіх комуністів до Червоної Армії для відсічі ворогові.
9 березня до міста переїхали Народний Секретаріат і ЦВК Рад України. У Катеринославі Український радянський уряд підготував та скликав II Всеукраїнський з'їзд Рад, який відбувся 17-19 березня в будинку Зимового театру (тепер тут театр російської драми). На з'їзді були представлені делегати майже від усіх Рад України. Газета «Донецкий пролетарий» писала, що делегати, які приїхали «на Всеукраїнський з'їзд Рад, настроєні революційно». Від трудящих міста їх вітав голова Катеринославської Ради Е. І. Квірінг. З'їзд відіграв велику роль в мобілізації сил трудящих України на боротьбу з німецькими загарбниками та їх наймитами - українськими буржуазними націоналістами.
23 березня був організований надзвичайний штаб по обороні Катеринослава на чолі з В. К. Аверіним. Штаб докладав багато зусиль, щоб спинити окупантів, які наприкінці березня дуя?е близько підійшли до міста. Терміново створювалися загони з робітників, які тут же вступали у бій з ворогом. На добровільних засадах з революційних солдатів старої армії в місті було організовано 1-й Катеринославський радянський полк, який хоробро бився з окупантами на підступах до міста, а потім біля Кривого Рога, під Синельниковим, на Дону і Волзі. Катеринослав захищали також Латиський загін, 1-й Катеринославський батальйон, партизанський загін М. М. Майорова, 1-й робітничо-селянський дивізіон, Маріупольський зведений загін та інші частини. В ряди захисників міста влився також сформований Серднчем та Дмитрієвичем сербський загін.
1 квіеня 1018 року німецько-австрійські війська захопили Катеринослав. Багато трудівників міста загинуло від рук окупантів та їх буржуазно-націоналістичних прислужників. Лютували військово-нольові суди. Внаслідок згортання роботи підприємств в місті зростала кількість безробітних. У травні їх налічувалося до 50 тис. чол. Тільки на брянському заводі з 15175 робітників залишилося 3000 чол. Грубо зневажаючи культуру українського народу, австро-німецькі загарбники влаштували станцію у головному корпусі гірничого інституту.
Організаторами боротьби трудящих міста проти окупаційного режиму та гетьманщини були більшовики, які залишились у тилу ворога. Наприкінці квітня створено міський партійний комітет у складі І. К. Амосова, Г. С. Биченка, Л. і І. Марюна, А. М. Колтуна та інших. У підпіллі працювала і Рада робітничих депутатів. 0 квітня 1918 року вийшов перший номер підпільної більшовицької газети «Молот». Перше травня 1918 року трудящі Катеринослава відзначили масовою демонстрацією.
Керуючись рішенням І з'їзду КП(б)У, в роботі якого від Катеринославської партійної організації взяли участь 29 делегатів, більшовики створили в місті, крім губернського, районні ревкоми - Нижньодніпровський, Кайдацький, Фабрично- Чечелівський. Було встановлено зв'язки з повітами.
Могутнього удару окупантам та гетьманщині завдав всеукраїнський страйк залізничників, до якого робітники Катеринославського залізничного вузла включилися 19 липня 1918 року. 12 листопада страйкували робітники всіх великих