Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
12,7 проц. Підприємства міста набагато перевершили довоєнний рівень виробництва у 1928-1929 році.
Для допомоги трудовому селянству в проведенні колективізації сільського господарства сотні комуністів було відряджено на села. Тільки у 1929 році підприємства міста послали 20 робітничих бригад по ремонту сільськогосподарської техніки, а також тракторну колону в складі 14 машин.
Палкий відгук серед трудящих викликав затверджений у 1929 році XVI Всесоюзною партконференцією перший п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1928-1932 роки. На всіх підприємствах міста панувало велике піднесення, створювались комсомольсько-молодіжні ударні і раціоналізаторські бригади. Так, наприклад, на 28 лютого 1930 року в Кайдацькому районі було 1302 ударні бригади, в Чечелівському - 1557.
До 12 роковин Великого Жовтня металурги заводу ім. Петровського вирішили послати до Москви червоний ешелон з понадплановим металом. За один день вони видали додатково до завдання 5 вагонів чавунних і 5 вагонів сталевих труб, 4 вагони листового і покрівельного заліза, 22 вагони чавуну, 14 вагонів рейок, сортового прокату та іншої продукції. 1 жовтня червоний ешелон вирушив з Дніпропетровська, його супроводила група робітників, очолювана П. А. Блесковим. Напередодні свята ешелон прибув до Москви. Його зустрічали представники численних підприємств столиці. Делегацію дніпропетровців запросили до Кремля, де приймали її М. І. Кадінні, А. І. Мікоян, Г. К. Орджонікідзе.
Вже у 1929 році на заводі ім. Петровського було збудовано дві коксові батареї, а у 1930 до ладу стала стотонна мартенівська піч, найбільша в країні. Активну участь у реконструкції старих і будівництві нових промислових підприємств міста брали робітники Ленінграда, Москви, Уралу.
Підхопивши творчу ініціативу робітників Маріуполя і Ленінграда, партійні і профспілкові організації Дніпропетровська розгорнули значну роботу по впровадженню змінно-зустрічного планування і бригадного госпрозрахунку. На вересень 1931 року метод змінно-зустрічного планування був поширений у 215 бригадах підприємств міста, а в листопаді того ж року в 1164 ударних бригадах. Крім того було створено 562 госпрозрахункові бригади: на заводах ім. Петровського та ім. Леніна - 125, на заводі ім. Комінтерну - 73, на ДПРЗ - 68, мостовому заводі - 50, ім. Карла Лібкнехта - 32, на взуттєвій фабриці - 21 та інші.
Робітники металургійних заводів міста взяли активну участь у всесоюзному змаганні металургів, а також у конкурсі на кращий мартен в системі «Днінростал і». В другому кварталі 1932 року звання кращої домни було присуджено домні № 1 ДЗМУ. На конкурсі мартенів перше місце завоював мартенівський цех заводу ім. Комінтерну. Робітникам цього заводу Я. Г. Чайковському та О. Я. Сороковому було присуджено звання «Кращий сталевар СРСР». Розвиток соціалістичного змагання і ударництва став основним змістом роботи партійних та комсомольських організацій в боротьбі за розв'язання господарських завдань. На заводі ім. Петровського наприкінці 1930 року було 52 молодіжних бригади - 89 проц. всіх комсомольців і молоді заводу. На заводах ім. К. Лібкнехта та ім. Комінтерну ударництвом було охоплено 98 нроц. комсомольців і молоді. У 1930 році з 9000 комсомольців міста, безпосередньо зайнятих на виробництві, в ударних бригадах налічувалось 7728 чол., або 85,8 процента.
В роботу по збиранню раціоналізаторських пропозицій активно включились студенти Дніпропетровського металургійного інституту. За їхньою ініціативою на
заводі ім. Петровського організувалась технічна «легка кіннота», яка мала завдання - перевіряти, як впроваджувалися у виробництво пропозиції.
За рахунок передових виробничників зросли ряди міської партійної організації, яка плітку 1930 року об'єднувала 14 тис. членів ВКП(б) і 8,5 тис. кандидатів, усього 500 чоловік. Велику роль у виконанні планів, затверджених XIV з'їздом партії, відіграла Дніпропетровська міська Рада. Для більш повного залучення трудящих роботи в Раді працювало 206 депутатських груп.
Значну увагу приділяли партійні і громадські організації підготовці кадрів масової кваліфікації через систему ФЗН, профтехкурсів тощо. В перших рядах борців за оволодіння основами техніки йшли комуністи й комсомольська молодь. Па початку 1931 року 3000 комсомольців і неснілкової молоді були членами товариства «Техніка - масам». Багато молоді навчалося без відриву від виробництва на робітфаках, у вузах.
Спираючись на досягнуті успіхи, трудящі міста під проводом партійних організацій активно включились у боротьбу за успішне виконання другого п'ятирічного плану. Головну увагу міська партійна організація приділяла в той час розвиткові чорної металургії. Добрих виробничо-господарських наслідків за
Дніпропетровськ
Сторінка 17 з 32
сталі на 10 проц., прокату- на 28 проц., по зварних трубах - на 70 проц. і безшовних - майже в два рази. Заводи Кайдацького району знизили собівартість продукції на 8,98 проц., завод ім. Карла Лібкнехта - на Для допомоги трудовому селянству в проведенні колективізації сільського господарства сотні комуністів було відряджено на села. Тільки у 1929 році підприємства міста послали 20 робітничих бригад по ремонту сільськогосподарської техніки, а також тракторну колону в складі 14 машин.
Палкий відгук серед трудящих викликав затверджений у 1929 році XVI Всесоюзною партконференцією перший п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1928-1932 роки. На всіх підприємствах міста панувало велике піднесення, створювались комсомольсько-молодіжні ударні і раціоналізаторські бригади. Так, наприклад, на 28 лютого 1930 року в Кайдацькому районі було 1302 ударні бригади, в Чечелівському - 1557.
До 12 роковин Великого Жовтня металурги заводу ім. Петровського вирішили послати до Москви червоний ешелон з понадплановим металом. За один день вони видали додатково до завдання 5 вагонів чавунних і 5 вагонів сталевих труб, 4 вагони листового і покрівельного заліза, 22 вагони чавуну, 14 вагонів рейок, сортового прокату та іншої продукції. 1 жовтня червоний ешелон вирушив з Дніпропетровська, його супроводила група робітників, очолювана П. А. Блесковим. Напередодні свята ешелон прибув до Москви. Його зустрічали представники численних підприємств столиці. Делегацію дніпропетровців запросили до Кремля, де приймали її М. І. Кадінні, А. І. Мікоян, Г. К. Орджонікідзе.
Вже у 1929 році на заводі ім. Петровського було збудовано дві коксові батареї, а у 1930 до ладу стала стотонна мартенівська піч, найбільша в країні. Активну участь у реконструкції старих і будівництві нових промислових підприємств міста брали робітники Ленінграда, Москви, Уралу.
Підхопивши творчу ініціативу робітників Маріуполя і Ленінграда, партійні і профспілкові організації Дніпропетровська розгорнули значну роботу по впровадженню змінно-зустрічного планування і бригадного госпрозрахунку. На вересень 1931 року метод змінно-зустрічного планування був поширений у 215 бригадах підприємств міста, а в листопаді того ж року в 1164 ударних бригадах. Крім того було створено 562 госпрозрахункові бригади: на заводах ім. Петровського та ім. Леніна - 125, на заводі ім. Комінтерну - 73, на ДПРЗ - 68, мостовому заводі - 50, ім. Карла Лібкнехта - 32, на взуттєвій фабриці - 21 та інші.
Робітники металургійних заводів міста взяли активну участь у всесоюзному змаганні металургів, а також у конкурсі на кращий мартен в системі «Днінростал і». В другому кварталі 1932 року звання кращої домни було присуджено домні № 1 ДЗМУ. На конкурсі мартенів перше місце завоював мартенівський цех заводу ім. Комінтерну. Робітникам цього заводу Я. Г. Чайковському та О. Я. Сороковому було присуджено звання «Кращий сталевар СРСР». Розвиток соціалістичного змагання і ударництва став основним змістом роботи партійних та комсомольських організацій в боротьбі за розв'язання господарських завдань. На заводі ім. Петровського наприкінці 1930 року було 52 молодіжних бригади - 89 проц. всіх комсомольців і молоді заводу. На заводах ім. К. Лібкнехта та ім. Комінтерну ударництвом було охоплено 98 нроц. комсомольців і молоді. У 1930 році з 9000 комсомольців міста, безпосередньо зайнятих на виробництві, в ударних бригадах налічувалось 7728 чол., або 85,8 процента.
В роботу по збиранню раціоналізаторських пропозицій активно включились студенти Дніпропетровського металургійного інституту. За їхньою ініціативою на
заводі ім. Петровського організувалась технічна «легка кіннота», яка мала завдання - перевіряти, як впроваджувалися у виробництво пропозиції.
За рахунок передових виробничників зросли ряди міської партійної організації, яка плітку 1930 року об'єднувала 14 тис. членів ВКП(б) і 8,5 тис. кандидатів, усього 500 чоловік. Велику роль у виконанні планів, затверджених XIV з'їздом партії, відіграла Дніпропетровська міська Рада. Для більш повного залучення трудящих роботи в Раді працювало 206 депутатських груп.
Значну увагу приділяли партійні і громадські організації підготовці кадрів масової кваліфікації через систему ФЗН, профтехкурсів тощо. В перших рядах борців за оволодіння основами техніки йшли комуністи й комсомольська молодь. Па початку 1931 року 3000 комсомольців і неснілкової молоді були членами товариства «Техніка - масам». Багато молоді навчалося без відриву від виробництва на робітфаках, у вузах.
Спираючись на досягнуті успіхи, трудящі міста під проводом партійних організацій активно включились у боротьбу за успішне виконання другого п'ятирічного плану. Головну увагу міська партійна організація приділяла в той час розвиткові чорної металургії. Добрих виробничо-господарських наслідків за