Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
ввозилися з-за кордону. Досягнення заводу здобули високу оцінку на І з'їзді трубопрокатників, що відбувся у Харкові в жовтні 1933 року. У освоєнні нових профілів труб багато творчої ініціативи проявили інженери
I. Й. Власенко, М. О. Тихонов, К. Є. Гнєзділов, майстри М. В. Голод, І. Ф. Яровий,
П. Т. Чскулепко та інші. За успішне виконання плану 1933 року завод ім. Леніна був за несений на Всеукраїнську Червону дошку, організовану до XVII з'їзду ІіКМ(б) на сторінках газети «Комуніст». Успішно виконали річну програму завод ім. Комінтерну, коксохімзавод та інші.
В налагодженні роботи на підприємствах міста велику роль відіграла постанова від 7 травня 1933 року «Про роботу парторганізації металургійного заводу ім. Петровського». Наприкінці травня 1933 року обком КП(6)У заслухав на своєму пленумі доповідь директора заводу ім. Петровського і прийняв постанову «Про стан господарської і партійної роботи на заводі ім. Петровського». На основі його було намічено конкретні заходи по ліквідації відставання одного з найбільших у країні металургійних заводів.
Яскравим показником активної участі трудящих у соціалістичному будівниці ві був дальший розвиток соціалістичного змагання. Воно розгорталося під знаком бо рот і.би за освоєння нової техніки, за дальше піднесення продуктивності праці.
Найважливіших форм соціалістичного змагання в роки другої п'ятирічки оула боротьба за рентабельність підприємств і відмовлення від державної дотації. Ініціаторами цього руху виступали металурги Макіївського заводу. В місті першим відгукнувся на заклик макіївців колектив заводу ім. Комінтерну. Вже в 1935 році на роботу без дотації перейшли заводи ім. Леніна та ім. Петровського.
Tрудівники міста з великим ентузіазмом підхопили почин вибійника О. Г. Стаммюва. На заводі ім. Комінтерну одним з перших на почин Стаханова відгукнувся О. Я. Сороковий. Уже на початок січня 1936 року в мартенівському цеху 34 комуністів були стахановцями. Вони виконували норму на 200 і більше процентів. Навколо комуністів згуртувались і безпартійні робітники. На багатьох підприємствах від окремих рекордів переходили до створення стахановських колективів.
Партійні організації міста постійно займалися поліпшенням технічного навчання на підприємствах. Серйозна увага приділялась розгортанню технічного навчання робітників без відриву від виробництва, яким керували кращі фахівці міста. Особливо активно включилися в цю роботу колективи транспортного інституту та Інституту фізичної хімії ім. Писаржевського. На підприємствах широко організовано було складання державних технічних екзаменів - техмінімуму. У 1934 році в Дніпропетровську відбулась всеукраїнська комсомольсько-молодіжна технічна конференція, скликана з ініціативи комсомольців заводу ім. Леніна.
Другий п'ятирічний план промисловість Дніпропетровська виконала достроково, на 1 квітня 1937 року. Обсяг продукції промислових підприємств в порівнянні з 1932 роком зріс більше як удвічі. Значну частину заводів було розширено і реконструйовано, на деяких заводах були збудовані нові мартенівські печі. На заводі ім. К. Лібкнехта збудовано перші в СРСР колесопрокатний та новотрубний цехи, що своєю потужністю дорівнювали цілим заводам. Великі реконструктивні роботи проводились і на транспорті.
За роки довоєнних п'ятирічок невпізнанно змінилась технічна оснащеність підприємств, більше ніж удвоє зросла їх потужність. Одним з найбільших трубних заводів країни став завод ім. В. І. Леніна, колектив якого вніс багато нового до розвитку вітчизняної трубної промисловості. В березні 1939 року він був нагороджений орденом Леніна. Мали значні успіхи й інші підприємства. У 1940 році завод ім. Петровського перевищив рівень виробництва 1913 року по чавуну в 2,1 раза, по сталі - у 2,4, прокату - в 2,6. Докорінно змінився і завод ім. К. Лібкнехта. Обсяг виробництва тут у порівнянні з 1917 роком збільшився у 18 разів. На заводі металургійного устаткування (ДЗМУ) в 1940 році вперше в світовій практиці почалося застосування кисневого дуття у доменній печі. В роки третьої п'ятирічки під керівництвом академіка Є. О. Патона на заводі металоконструкцій ім. Бабушкіна почалось промислове освоєння нового виду автоматичного зварювання під шаром флюсу.
Зростала політична свідомість трудящих. День виборів до Верховної Ради СРСР перетворився тут у всенародне свято, в демонстрацію морально-політичної єдності радянського народу. 97,6 проц. виборців Кіровського виборчого округу і 97,3 проц. виборців Амур-Нижньодніпровського виборчого округу взяли участь у виборах до Верховної Ради СРСР. В грудні 1939 року в Дніпропетровську
Дніпропетровськ
Сторінка 18 з 32
1933 рік добився км.ігктив заводу ім. Леніна. На кінець року на підприємстві було освоєно і впроваджено 32 профілі товстостінних і 61 профіль тонкостінних труб для автотракторної промисловості, які раніше I. Й. Власенко, М. О. Тихонов, К. Є. Гнєзділов, майстри М. В. Голод, І. Ф. Яровий,
П. Т. Чскулепко та інші. За успішне виконання плану 1933 року завод ім. Леніна був за несений на Всеукраїнську Червону дошку, організовану до XVII з'їзду ІіКМ(б) на сторінках газети «Комуніст». Успішно виконали річну програму завод ім. Комінтерну, коксохімзавод та інші.
В налагодженні роботи на підприємствах міста велику роль відіграла постанова від 7 травня 1933 року «Про роботу парторганізації металургійного заводу ім. Петровського». Наприкінці травня 1933 року обком КП(6)У заслухав на своєму пленумі доповідь директора заводу ім. Петровського і прийняв постанову «Про стан господарської і партійної роботи на заводі ім. Петровського». На основі його було намічено конкретні заходи по ліквідації відставання одного з найбільших у країні металургійних заводів.
Яскравим показником активної участі трудящих у соціалістичному будівниці ві був дальший розвиток соціалістичного змагання. Воно розгорталося під знаком бо рот і.би за освоєння нової техніки, за дальше піднесення продуктивності праці.
Найважливіших форм соціалістичного змагання в роки другої п'ятирічки оула боротьба за рентабельність підприємств і відмовлення від державної дотації. Ініціаторами цього руху виступали металурги Макіївського заводу. В місті першим відгукнувся на заклик макіївців колектив заводу ім. Комінтерну. Вже в 1935 році на роботу без дотації перейшли заводи ім. Леніна та ім. Петровського.
Tрудівники міста з великим ентузіазмом підхопили почин вибійника О. Г. Стаммюва. На заводі ім. Комінтерну одним з перших на почин Стаханова відгукнувся О. Я. Сороковий. Уже на початок січня 1936 року в мартенівському цеху 34 комуністів були стахановцями. Вони виконували норму на 200 і більше процентів. Навколо комуністів згуртувались і безпартійні робітники. На багатьох підприємствах від окремих рекордів переходили до створення стахановських колективів.
Партійні організації міста постійно займалися поліпшенням технічного навчання на підприємствах. Серйозна увага приділялась розгортанню технічного навчання робітників без відриву від виробництва, яким керували кращі фахівці міста. Особливо активно включилися в цю роботу колективи транспортного інституту та Інституту фізичної хімії ім. Писаржевського. На підприємствах широко організовано було складання державних технічних екзаменів - техмінімуму. У 1934 році в Дніпропетровську відбулась всеукраїнська комсомольсько-молодіжна технічна конференція, скликана з ініціативи комсомольців заводу ім. Леніна.
Другий п'ятирічний план промисловість Дніпропетровська виконала достроково, на 1 квітня 1937 року. Обсяг продукції промислових підприємств в порівнянні з 1932 роком зріс більше як удвічі. Значну частину заводів було розширено і реконструйовано, на деяких заводах були збудовані нові мартенівські печі. На заводі ім. К. Лібкнехта збудовано перші в СРСР колесопрокатний та новотрубний цехи, що своєю потужністю дорівнювали цілим заводам. Великі реконструктивні роботи проводились і на транспорті.
За роки довоєнних п'ятирічок невпізнанно змінилась технічна оснащеність підприємств, більше ніж удвоє зросла їх потужність. Одним з найбільших трубних заводів країни став завод ім. В. І. Леніна, колектив якого вніс багато нового до розвитку вітчизняної трубної промисловості. В березні 1939 року він був нагороджений орденом Леніна. Мали значні успіхи й інші підприємства. У 1940 році завод ім. Петровського перевищив рівень виробництва 1913 року по чавуну в 2,1 раза, по сталі - у 2,4, прокату - в 2,6. Докорінно змінився і завод ім. К. Лібкнехта. Обсяг виробництва тут у порівнянні з 1917 роком збільшився у 18 разів. На заводі металургійного устаткування (ДЗМУ) в 1940 році вперше в світовій практиці почалося застосування кисневого дуття у доменній печі. В роки третьої п'ятирічки під керівництвом академіка Є. О. Патона на заводі металоконструкцій ім. Бабушкіна почалось промислове освоєння нового виду автоматичного зварювання під шаром флюсу.
Зростала політична свідомість трудящих. День виборів до Верховної Ради СРСР перетворився тут у всенародне свято, в демонстрацію морально-політичної єдності радянського народу. 97,6 проц. виборців Кіровського виборчого округу і 97,3 проц. виборців Амур-Нижньодніпровського виборчого округу взяли участь у виборах до Верховної Ради СРСР. В грудні 1939 року в Дніпропетровську