Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Наприкінці листопада та на початку грудня робітники, керовані більшовиками, контролювали майже всі промислові райони міста. В цей час тут створилася своєрідна обстановка. Робітничі райони - Чечелівка,
Кайдаки, Амур-Нижньодніпровськ, станція Горяїново - перебували під контролем Ради робітничих депутатів. Інші райони міста ще утримували в своїх руках німецькі загарбники, українські націоналісти та інші. Вони поділили між собою «сфери впливу»: від вокзалу до вул. Садової (тепер ім. Сєрова) бешкетували петлюрівці (вони мали 4 броньовики, 6-8 гармат та іншу зброю), від Садової до Управської (тепер Виконкомівська) хазяйнували німецькі окупанти, а владу тут здійснювала міська дума. У нагірній частині міста закріпилися частини колишнього 8-го армійського корпусу, яким командували царські офіцери.
26 січня 1919 року війська Червоної Армії під командуванням П. Дибенка, яких підтримали
повстанці, очистили місто від окупантів та українських буржуазних націоналістів. Наступного дня відбулося пленарне засідання міської Ради. До виконавчого комітету Ради обрали І. К. Амосова, Г. С. Биченка, П. О. Воронцова, А. К. Войцеховича та інших. При Раді було створено відділи освіти, праці, охорони здоров'я та інші. Пленум схвалив рішення про організацію дружини для охорони міста, мобілізував для цього всіх членів Ради та інших організацій трудящих.
Вже в перших числах січня почав працювати губернський раднаргосп, головними завданнями якого було проведення обліку підприємств і виявлення коштів для їх відбудови. Вживалися рішучі заходи для налагодження торгівлі і постачання трудящих продовольством. Партійна організація міста організувала відрядження робітників на село, направивши в продовольчі та продовольчо-агітаційні загони кращих своїх представників.
Велику роботу серед молоді розгорнула комсомольська організація, створена на початку 1919 року на базі соціалістичної спілки робітничої молоді. На початку травня 1919 року в місті проведено мобілізацію комуністів, комсомольців і членів профспілок на боротьбу проти григор'євщини. Голова Катеринославського губкому КП(б)У Я. А. Яковлєв, повідомляючи про боротьбу з григор'євськими бандами, підкреслював «особливо доблесну поведінку Катеринославської партійної школи, героїзмом і стійкістю якої тримався фронт підчас одного з найгостріпшх моментів».
11 травня 1919 року григор'євці увірвалися в Катеринослав. Тільки в районі Брянського заводу вони розстріляли 70 чол., на залізничній вітці - 20 чол., біля Олександрівської лікарні по-звірячому замучили близько 100 червоноармійців. Але вже 14 травня радянські війська під командуванням О. Я. Пархоменка вибили бандитів з міста.
На початку червня, коли ускладнилось становище на Південному фронті, в місті з наказу Реввійськради республіки було створено Реввійськраду Катеринославського укріпленого району. Незабаром всю міську партійну організацію було переведено на військове становище. Для захисту міста було мобілізовано 8 тис. чоловік. Представник ЦК КП(б)У в Катеринославі А. С. Бубнов 21 червня на засіданні ВУЦВКу доповідав, що в місті повсюдно зустрічаються плакати, листівки з закликом «Йди на фронт», настрій робітників бойовий, навколо міста споруджено укріплення. В тому районі денікінські частини стримували 14-а армія під командуванням К. Є. Ворошилова і члена військової ради В. І. Межлаука та Дніпровська воєнна флотилія. Штаб армії перебував у Катеринославі.
Бої за місто були дуже вперті. Та 28 червня денікінським військам генерала Шкуро вдалося оволодіти ним. На соборному майдані буржуазія відправила молебень на честь «своїх визволителів». В англійському клубі під дзенькіт бокалів їх прославляли не тільки місцеві промисловці, а й меншовики5. В місті почалися грабунки і насильства.
Частіша більшовиків пішла в підпілля. Відходячи з міста, партійна організація залишила тут бюро по керівництву підпіллям у складі І. Ольшевського (Макарова) та ін. Пізніше оформився партійний комітет, до якого входили більшовики А. Колтун, А. Ушеренко, А. Четоліи та інші. Комітет підтримував тісний зв'язок з Зафронтбюро ЦК КП(б)У і ЦК РКП(б). Велику роботу в місті проводив і'іартком Фабрично-Чечелівського району. Тут були створені об'єднаний ревком лід керівництвом М. Кривошеєва та бойовий загін, на чолі якого став П. Андрєєв. Активну участь у створенні бойових дружин, поширенні більшовицьких листівок, газет тощо брали катеринославські комсомольці.
27 жовтня внаслідок глибокого рейду в тил денікінців Катеринослав зайняли білогвардійці, які залишили його лише 8 грудня. Багато страждань зазнали від них трудящі міста.
Дніпропетровськ
Сторінка 13 з 32
заводів міста - Брянського, трубопрокатного, «Шодуар», Гантке, «Сіріус» та ін. Страйк став загальним. Не працювали електростанція, водопровід, трамвай.Наприкінці листопада та на початку грудня робітники, керовані більшовиками, контролювали майже всі промислові райони міста. В цей час тут створилася своєрідна обстановка. Робітничі райони - Чечелівка,
26 січня 1919 року війська Червоної Армії під командуванням П. Дибенка, яких підтримали
повстанці, очистили місто від окупантів та українських буржуазних націоналістів. Наступного дня відбулося пленарне засідання міської Ради. До виконавчого комітету Ради обрали І. К. Амосова, Г. С. Биченка, П. О. Воронцова, А. К. Войцеховича та інших. При Раді було створено відділи освіти, праці, охорони здоров'я та інші. Пленум схвалив рішення про організацію дружини для охорони міста, мобілізував для цього всіх членів Ради та інших організацій трудящих.
Вже в перших числах січня почав працювати губернський раднаргосп, головними завданнями якого було проведення обліку підприємств і виявлення коштів для їх відбудови. Вживалися рішучі заходи для налагодження торгівлі і постачання трудящих продовольством. Партійна організація міста організувала відрядження робітників на село, направивши в продовольчі та продовольчо-агітаційні загони кращих своїх представників.
Велику роботу серед молоді розгорнула комсомольська організація, створена на початку 1919 року на базі соціалістичної спілки робітничої молоді. На початку травня 1919 року в місті проведено мобілізацію комуністів, комсомольців і членів профспілок на боротьбу проти григор'євщини. Голова Катеринославського губкому КП(б)У Я. А. Яковлєв, повідомляючи про боротьбу з григор'євськими бандами, підкреслював «особливо доблесну поведінку Катеринославської партійної школи, героїзмом і стійкістю якої тримався фронт підчас одного з найгостріпшх моментів».
11 травня 1919 року григор'євці увірвалися в Катеринослав. Тільки в районі Брянського заводу вони розстріляли 70 чол., на залізничній вітці - 20 чол., біля Олександрівської лікарні по-звірячому замучили близько 100 червоноармійців. Але вже 14 травня радянські війська під командуванням О. Я. Пархоменка вибили бандитів з міста.
На початку червня, коли ускладнилось становище на Південному фронті, в місті з наказу Реввійськради республіки було створено Реввійськраду Катеринославського укріпленого району. Незабаром всю міську партійну організацію було переведено на військове становище. Для захисту міста було мобілізовано 8 тис. чоловік. Представник ЦК КП(б)У в Катеринославі А. С. Бубнов 21 червня на засіданні ВУЦВКу доповідав, що в місті повсюдно зустрічаються плакати, листівки з закликом «Йди на фронт», настрій робітників бойовий, навколо міста споруджено укріплення. В тому районі денікінські частини стримували 14-а армія під командуванням К. Є. Ворошилова і члена військової ради В. І. Межлаука та Дніпровська воєнна флотилія. Штаб армії перебував у Катеринославі.
Бої за місто були дуже вперті. Та 28 червня денікінським військам генерала Шкуро вдалося оволодіти ним. На соборному майдані буржуазія відправила молебень на честь «своїх визволителів». В англійському клубі під дзенькіт бокалів їх прославляли не тільки місцеві промисловці, а й меншовики5. В місті почалися грабунки і насильства.
Частіша більшовиків пішла в підпілля. Відходячи з міста, партійна організація залишила тут бюро по керівництву підпіллям у складі І. Ольшевського (Макарова) та ін. Пізніше оформився партійний комітет, до якого входили більшовики А. Колтун, А. Ушеренко, А. Четоліи та інші. Комітет підтримував тісний зв'язок з Зафронтбюро ЦК КП(б)У і ЦК РКП(б). Велику роботу в місті проводив і'іартком Фабрично-Чечелівського району. Тут були створені об'єднаний ревком лід керівництвом М. Кривошеєва та бойовий загін, на чолі якого став П. Андрєєв. Активну участь у створенні бойових дружин, поширенні більшовицьких листівок, газет тощо брали катеринославські комсомольці.
27 жовтня внаслідок глибокого рейду в тил денікінців Катеринослав зайняли білогвардійці, які залишили його лише 8 грудня. Багато страждань зазнали від них трудящі міста.