Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
квітні 1922 року виробив лише 8161 пуд лопат. Не кращими були справи і на інших підприємствах міста.
Вкрай зруйнованою була Катерининська (нині Придніпровська) залізниця. Будівлі та обладнання залізниці стали непридатними для дальшої експлуатації. Рухомий склад, який залишився, вимагав капітального ремонту. Перевозки по залізниці в 1921 році становили лише 1,04 млн. тонн проти 35,5 млн. тонн у 1913 році4. Занедбаним і най і взру йнованим було комунальне господарство міста, погано налагоджено водопостачання, ще гірше - енергопостачання. Внаслідок воєнних дій було зруйновано 320 будинків; половина тих, що залишилась, вимагала капітального ремонту.
Продовольство було на суворому обліку. Робітники Брянського заводу, які виготовляли воєнну продукцію, в 1920 році одержували посилений пайок - фунт хліба.
За роки громадянської війни різко зменшилася кількість жителів Катеринослава. Якщо в 1917 році населення міста становило 268 тис. чоловік, то в 1920 році воно не перевищувало 189 тис. Багато робітників загинуло на фронтах громадянської війни, чимало з них, рятуючи сім'ї від голоду, переселилися в села.
Величезну роль у справі відбудови господарства міста відіграли рішення X з'їзду РКП(б). Партійний актив Катеринослава, який відбувся в квітні 1921 року, в своїй революції одностайно схваливши рішення з'їзду, відзначив, що вказівки В. І. Леніна про нову економічну політику е програмою повсякденної роботи для всіх партій них організацій. Постійне піклування про відбудову промислових підприємств м іста і транспорту виявили ЦК РКП(б) і ЦК КП (б) У. Велику допомогу партійним та радянським органам міста в організації цієї справи подавав Ф. Е. Дзержинський. Вживалися рішучі заходи для боротьби з голодом. При Катеринославській губпрофраді почала працювати спеціальна комісія допомоги голодуючій?. Особлива увага приділялася забезпеченню дітей. Тільки протягом 1921 року у Катеринославі було відкрито 10 дитячих будинків та багато дитячих їдалень.
Уже з другої половини 1922 року почали оживати заводи і фабрики міста. Після трирічної перерви запрацювала мартенівська піч № 4. Першу продукцію почали видавати середньосортовий та дротовий стани й інші агрегати. З 1 жовтня 1922 року по 1 жовтня 1923 року кількість працюючих на Брянському заводі зросла з 2947 чол. до 7762, на заводі ім. Леніна - з 1452 до 3162, ім. К. Лібкнехта - з 1128 до 1868. Почав працювати завод ім. Комінтерну.
В липні 1923 року брянці задули першу домну, в жовтні дала чавун друга домна. Поступово завод налагодив повний металургійний цикл: виробляв чавун, сталь, прокат. Трудові успіхи колективу Брянського заводу здобули високу урядову оцінку. За сумлінну працю орденом Трудового Червоного Прапора УРСР був нагороджений більшовик, учасник боротьби за встановлення Радянської влади в Катеринославі П. О. Карташов. Робітники І. Харламов, І. Старостін, А. Ємельянов та Інші удостоєні були почесного звання Героїв Праці.
Багато передових виробничників поповнили ряди партійних організацій міста. Зростання впливу комуністів на маси з особливою силою проявилося під час святкування 25-ї річниці І з'їзду РСДРП і підготовки до XII з'їзду партії. У ті ж дні свою 25-у річницю відзначила також партійна організація Брянського заводу. Ювілеї збіглися з проведенням XI губернської партійної конференції і вилилися у демонстрацію непорушної єдності Комуністичної партії і народу. Роботою конференції керував представник ЦК РКП(б) М. В. Фрунзе.
В день відкриття конференції - 15 березня 1923 року численні робітничі делегації вручили президії конференції червоні прапори і списки безпартійних робітників, які бажали вступити до лав партії. Делегати конференції, висловлюючи волю трудящих, надіслали вітальну телеграму В. І. Леніну.
Партійні організації міста одностайно підтримали лінію Центрального Комітету партії під час загальнопартійної дискусії восени 1923 року. Загальноміські партійні збори на доповідь представника ЦК КП(б)У Г. І. Петровського «Про внутріпартійне будівництво» прийняли резолюцію, в якій повністю схвалювали лінію ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У та засуджували дії троцькістів.
З великим болем сприйнявши звістку про смерть В. І. Леніна, трудящі міста ще тісніше згуртувалися навколо ленінської партії. Робітники Катеринославського залізничного вузла в резолюції, ухваленій на траурному мітингу, писали: «З ще більшою енергією ми наблизимося до Комуністичної партії, оточимо її міцним колом. З ще більшою вірою в неї, разом з нею ми будемо доводити до кінця почату Іллічем справу визволення пролетаріату. Ми, робітники, покажемо світовому капіталу, що заповіти Ілліча для нас - невмирущі». На багатьох
Дніпропетровськ
Сторінка 15 з 32
завод «А» випустив лише близько 390тис. пудів мартенівських болванок, прокатав близько 90 тис. пудів заліза для виробництва труб. Завод «Шодуар Б» (нині ім. Комінтерну) в 1921 році зовсім не працював, а в січні-Вкрай зруйнованою була Катерининська (нині Придніпровська) залізниця. Будівлі та обладнання залізниці стали непридатними для дальшої експлуатації. Рухомий склад, який залишився, вимагав капітального ремонту. Перевозки по залізниці в 1921 році становили лише 1,04 млн. тонн проти 35,5 млн. тонн у 1913 році4. Занедбаним і най і взру йнованим було комунальне господарство міста, погано налагоджено водопостачання, ще гірше - енергопостачання. Внаслідок воєнних дій було зруйновано 320 будинків; половина тих, що залишилась, вимагала капітального ремонту.
Продовольство було на суворому обліку. Робітники Брянського заводу, які виготовляли воєнну продукцію, в 1920 році одержували посилений пайок - фунт хліба.
За роки громадянської війни різко зменшилася кількість жителів Катеринослава. Якщо в 1917 році населення міста становило 268 тис. чоловік, то в 1920 році воно не перевищувало 189 тис. Багато робітників загинуло на фронтах громадянської війни, чимало з них, рятуючи сім'ї від голоду, переселилися в села.
Величезну роль у справі відбудови господарства міста відіграли рішення X з'їзду РКП(б). Партійний актив Катеринослава, який відбувся в квітні 1921 року, в своїй революції одностайно схваливши рішення з'їзду, відзначив, що вказівки В. І. Леніна про нову економічну політику е програмою повсякденної роботи для всіх партій них організацій. Постійне піклування про відбудову промислових підприємств м іста і транспорту виявили ЦК РКП(б) і ЦК КП (б) У. Велику допомогу партійним та радянським органам міста в організації цієї справи подавав Ф. Е. Дзержинський. Вживалися рішучі заходи для боротьби з голодом. При Катеринославській губпрофраді почала працювати спеціальна комісія допомоги голодуючій?. Особлива увага приділялася забезпеченню дітей. Тільки протягом 1921 року у Катеринославі було відкрито 10 дитячих будинків та багато дитячих їдалень.
Уже з другої половини 1922 року почали оживати заводи і фабрики міста. Після трирічної перерви запрацювала мартенівська піч № 4. Першу продукцію почали видавати середньосортовий та дротовий стани й інші агрегати. З 1 жовтня 1922 року по 1 жовтня 1923 року кількість працюючих на Брянському заводі зросла з 2947 чол. до 7762, на заводі ім. Леніна - з 1452 до 3162, ім. К. Лібкнехта - з 1128 до 1868. Почав працювати завод ім. Комінтерну.
В липні 1923 року брянці задули першу домну, в жовтні дала чавун друга домна. Поступово завод налагодив повний металургійний цикл: виробляв чавун, сталь, прокат. Трудові успіхи колективу Брянського заводу здобули високу урядову оцінку. За сумлінну працю орденом Трудового Червоного Прапора УРСР був нагороджений більшовик, учасник боротьби за встановлення Радянської влади в Катеринославі П. О. Карташов. Робітники І. Харламов, І. Старостін, А. Ємельянов та Інші удостоєні були почесного звання Героїв Праці.
Багато передових виробничників поповнили ряди партійних організацій міста. Зростання впливу комуністів на маси з особливою силою проявилося під час святкування 25-ї річниці І з'їзду РСДРП і підготовки до XII з'їзду партії. У ті ж дні свою 25-у річницю відзначила також партійна організація Брянського заводу. Ювілеї збіглися з проведенням XI губернської партійної конференції і вилилися у демонстрацію непорушної єдності Комуністичної партії і народу. Роботою конференції керував представник ЦК РКП(б) М. В. Фрунзе.
В день відкриття конференції - 15 березня 1923 року численні робітничі делегації вручили президії конференції червоні прапори і списки безпартійних робітників, які бажали вступити до лав партії. Делегати конференції, висловлюючи волю трудящих, надіслали вітальну телеграму В. І. Леніну.
Партійні організації міста одностайно підтримали лінію Центрального Комітету партії під час загальнопартійної дискусії восени 1923 року. Загальноміські партійні збори на доповідь представника ЦК КП(б)У Г. І. Петровського «Про внутріпартійне будівництво» прийняли резолюцію, в якій повністю схвалювали лінію ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У та засуджували дії троцькістів.
З великим болем сприйнявши звістку про смерть В. І. Леніна, трудящі міста ще тісніше згуртувалися навколо ленінської партії. Робітники Катеринославського залізничного вузла в резолюції, ухваленій на траурному мітингу, писали: «З ще більшою енергією ми наблизимося до Комуністичної партії, оточимо її міцним колом. З ще більшою вірою в неї, разом з нею ми будемо доводити до кінця почату Іллічем справу визволення пролетаріату. Ми, робітники, покажемо світовому капіталу, що заповіти Ілліча для нас - невмирущі». На багатьох